Кожний, хто законно перебуває на території України, має право на охорону здоров’я, — і громадянин України, й іноземець, і навіть особа без громадянства. Які ж саме права має кожен, хто потребує медичної допомоги, розповість dnepr-future.com.ua.

Стаття 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачає, що кожен має право:

• отримувати кваліфіковану меддопомогу;
• вільно обирати лікаря;
• обирати методи лікування згідно з рекомендаціями лікаря;
• отримувати якісну й безпечну медичну допомогу;
• знати про можливі страждання й біль під час лікування;
• вільно обирати заклад лікування;
• отримувати своєчасну й достовірну інформацію про стан власного здоров’я та загрози для нього;
• оскаржувати неправомірні дії медпрацівників та закладів охорони здоров’я;
• бути захищеним від дискримінації через стан здоров’я тощо.

Кожен пацієнт, який перебуває у свідомому стані, має право сам визначати, чи проходитиме він лікування. Медпрацівники мають запитувати письмову згоду на медичне втручання, наприклад, перед операцією. Не потрібна така згода лише тоді, коли пацієнт потребує екстреного медичного втручання й існує пряма загроза його життю, а медпрацівники не мають змоги отримати згоду — ані від самого пацієнта, ані від його законних представників.

Окрім того, законодавство гарантує кожному право на таємницю про стан його здоров’я. Якщо медпрацівники надали комусь інформацію про стан пацієнта без його згоди, вони можуть понести відповідальність за це.

Права пацієнта регулюють насамперед Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Цивільний кодекс України та Конституція України. Тож ознайомтеся з ними, аби захистити свої права. Та все ж бажаємо, аби ваше здоров’я було міцним і вам не довелося страждати від порушення прав на медичну допомогу.

Після того як ВРУ прийняла Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», деякі ЗМІ почали сіяти паніку, нібито тепер українці мають бути особливо обачними, аби мимоволі не стати посмертними донорами. Проте все зовсім не страшно. КМУ врегулював питання, за яких умов можна стати донором після смерті та як законно оформити згоду на це.

dnepr-future.com.ua повідомляє, що в Україні діє презумпція незгоди. Тобто аби посмертно стати донором, особа має надати чітку згоду на це. Постановою «Деякі питання реалізації Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 27.12.2018 № 1211 КМУ затвердив порядок, за яким живі донори надаватимуть згоду на вилучення їхніх анатомічних матеріалів після незворотної смерті. Також донор зможе письмово відкликати свою заяву на згоду чи незгоду, яку надав раніше. Окрім того, КМУ затвердив порядок, за яким медзаклади отримуватимуть письмову згоду від донора.

Так, кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після того, як медпрацівники визначать її стан як незворотна смерть. За свого життя особа може подати необмежену кількість заяв залежно від її волевиявлення. У заяві особа має підтвердити, що не страждає тяжкими психічними розладами, що заява — це її волевиявлення й ніхто не чинив на неї тиск. Також донор має вказати, чи є в нього захворювання, які можуть нашкодити реципієнтові. А ще потрібно зазначити, які саме анатомічні матеріали хоче надати донор.

Надати згоду на вилучення анатомічних матеріалів після смерті донора може і його повноважний представник. Для цього донор має надати заяву на призначення такого представника. Представник має бути повнолітньою дієздатною особою і свідомо погоджуватися представляти інтереси донора. Так само можна відкликати цю заяву.

Із повним переліком вимог щодо трансплантації анатомічних матеріалів людині можна ознайомитися в постанові КМУ. Документ містить і бланки заяв, які слід подати для того, аби офіційно оформити факт надання згоди на трансплантацію анатомічних матеріалів або виготовлення біоімплантатів після незворотної смерті донора.

Дніпро відоме як індустріальне місто. Проте має воно й інший бік — чудові парки, безліч музеїв і театрів, мальовничі пейзажі на тлі широкої річки. Туристам у Дніпрі точно не доведеться сумувати.

А як же бути, якщо часу обмаль, а так хочеться побачити місто з найкращого боку? dnepr-future.com.ua порадить, які 5 місць варто відвідати, аби місто запам’яталося яскравими враженнями.

1. Катеринославський бульвар

Це дивовижна пішохідна зона в центрі міста. Відвідати бульвар ліпше увечері, коли вмикають ліхтарі. Серед вечірніх вогників причаїлися безліч магазинів, ресторанів і кафе, які так і приваблюють відвідувачів. Особливого шарму бульвару надають чарівні фонтани й кам’яні лавки.

Привертає увагу й пам’ятник Бізнесмену, який обріс легендами про своє походження. А ще подейкують: якщо потерти цигарку в руці чоловіка — до грошей, а якщо посидіти в нього на колінах — це до щасливого шлюбу.

2. Монастирський острів

Неподалік парку Шевченка розташований пішохідний міст, завдяки якому можна дістатися до Монастирсього острова.

У IX ст. на острові існував візантійський монастир. Нині здалеку красуються білосніжні стіни й позолочена баня Миколаївської церкви, збудованої на місці язичницьких святилищ. Ходять легенди, що десь на острові захований Філософський камінь.

Поблизу храму розташований один із найбільших в Україні пам’ятників Козарю. А ще на острові можна завітати до кафе, зоопарку, акваріуму, кінного двору, відвідати атракціони і помилуватися пейзажами з колеса огляду. На іншому боці острова — пляжна зона.

3. Аерокосмічний музей ім. А. М. Макарова

Дніпро — це ще й космічна столиця України, тож радимо обов’язково відвідати музей космонавтики. Там ви побачите справжні космічні станції, супутники, бойові ракети і багато інших цікавих об’єктів. Ви зможете оглянути виставку в залі, а потім ознайомитися зі зразками ракетного озброєння на майданчику музею.

4. Центр «Менора»

Це найбільший єврейський комплекс у світі. Його формують сім веж, найвища з яких досягає 77 м заввишки. Загалом «Менора» займає площу 50 тис. м². Перший поверх має назву «Галерея». Він виконаний з унікального єрусалимського каменя й мармуру.

На території галереї можна відвідати кафе, творчі майстерні, туристичні агентства, сувенірні магазини тощо. Найпопулярніше місце центру —вважається оглядовий майданчик на рівні 17 поверху.

5. Завод «Інтерпайп»

Інтерпайп Сталь — найбільша приватна інвестиція за всю історію незалежної України. Завод надзвичайно популярний серед містян і туристів, тож тут навіть проводять екскурсії.

Дизайн «Інтерпайпа» —справжній витвір мистецтва. На прохідній розташований великий павільйон із металоконструкцій у вигляді незвичайної інсталяції з труб. На території заводу можна помилуватися скульптурами, а фасад заводу прикрашають картини. Над створенням цих скульптур і картин працювали кращі європейські майстри. На заводі є багато арт-об’єктів, зокрема й скляний коридор — удове місце, аби зробити селфі.

До речі, екскурсії по заводу безкоштовні, але для цього попередньо запишіться по телефону.

Це лише кілька ідей, куди б можна сходити у Дніпрі. Окрім цих місць, є безліч інших варіантів — Потьомкінський палац, водоспад «Поріг ревучий», набережна Дніпра, парк Лазаря Глоби, парк ракет тощо. Обирайте, що вам більше до вподоби, і нехай подорож Дніпром назавжди закарбується у вашому серці.

У ЗМІ повідомляють, нібито з 01.01.2019 екстрену медичну допомогу викликатимемо за новими правилами. МОЗ розвінчало цей міф і роз’яснило, якими ж правилами виклику швидкої керуватися. Нумо шукати правду разом із dnepr-future.com.ua!

Правила виклику швидкої медичної допомоги МОЗ затвердило 01.06.2009 наказом № 370 (далі — Правила). Змін до цього наказу МОЗ не вносило, тож правила чинні й понині.

Так, працівники «швидкої» поспішать на допомогу, коли стан пацієнта загрожує його життю та здоров’ю. У Правилах МОЗ визначило перелік симптомів, за яких потрібно викликати медпрацівників.

Так звана «служба невідкладної допомоги» — одна з опцій медичної допомоги пацієнту вдома. Чи створювати таку службу, вирішує місцева влада. У регіонах, де працює «служба невідкладної допомоги», є номери телефонів, за якими можна викликати медпрацівників або переадресувати виклик із номеру 103. Здебільшого це місцеві номери, але точно не номер 112. А якщо комусь знадобиться неекстрена медична в робочий час медзакладу первинної допомоги, радимо звернутися до свого сімейного лікаря.

Якщо на регіональному рівні не визначений механізм, за яким надають медичну допомогу в неекстрених випадках, до пацієнтів виїжджає екстрена (швидка) медична допомога протягом години після звернення. Ідеться про стани, що не загрожують життю.

Не вірте неправдивим повідомленням у ЗМІ, ліпше звертайтеся до законодавства чи офіційних джерел інформації. Нехай вам ніколи не знадобиться швидка медична допомога, та попри все хто поінформований — той озброєний.