Андрій Сизько – талановитий дніпрянин, який почав вивчати програмування ще в 11 років. Лише через п’ять років молодий вундеркінд вже почав викладати інформатику і підробляти програмістом. Він – винахідник і підприємець-початківець, а як йому вдалося досягти успіху, розповімо докладніше на dnepr-future.com.ua.
Початок шляху
В 11 років Андрій Сизько пішов вчитися до ліцею інформаційних технологій. Там студенти можуть вчити не тільки іноземні мови, а й мови програмування, наприклад, С# викладають із 8 класу.
Хлопчику сподобався цей напрямок, і вивчивши цю мову програмування, він взявся за розробку власних програм.
Школяр розповідав, що його настільки захоплювала інформатика, що він рідко виходив з дому. Натомість за короткий час він вивчив С# на хорошому рівні, почав писати цією мовою програми, які працюють із мікроконтролерами. У вільний час вундеркінд здобував знання з електроніки та схемотехніки.
Першою його програмою стала копія динозавра, якого можуть бачити користувачі браузера “Google”, якщо пропадає інтернет. Динозавр безупинно біжить, перестрибуючи через кактуси, а гравець може керувати стрибками за допомогою пробілу.
Програму вундеркінд написав в 11 років, а до кінця 10 класу вже зміг братися за складніші завдання. Як курсову роботу дніпрянин розробив, зібрав і написав програмне забезпечення за темою “спрощений осцилограф” на базі мікроконтролера stm32.
Ця програма корисна для фахівців, які працюють із мікроконтролерами та для налагодження схем і програм.
“Спрощений осцилограф”, розповів тоді Сизько, можливо зробити в домашніх умовах. Він набагато компактніший, хоч і менш продуктивний.
Робота в команді
Оскільки програмування давалося молодому розробнику досить легко, він швидко став учасником команди “YOVI”, яка бере участь у змаганнях із робототехніки.
У 2020 році хлопці з Дніпра перемогли на найбільшому турнірі світу з робототехніки під назвою “First Robotics Competitions” і отримали нагороду “Rookie game award”.
У команді Андрій Сизько відповідав за розробку та покращення програм, тому йому нескладно було створювати нові успішні проєкти.
Варто зазначити, що в конкурсі брали участь понад 5 тисяч команд із різних країн. Кожна зі стандартного набору деталей за півтора місяця сконструювала робота вагою до 60 кг, який виконує одні й ті самі завдання: їзда зі швидкістю 15 км/год, збір м’ячів, закидання м’ячів в отвір на висоті 3 метри.
Команда вундеркіндів із Дніпра швидко впоралася зі стандартними завданнями, а потім вирішила додати ще й додаткові функції.
Так у членів команди “YOVI” народилася ідея – перетворити простого робота на робота-тренера для людей з інвалідністю та паралімпійців. Головне, щоб він міг накидати їм м’ячі та навіть запам’ятовувати фізіологічні особливості кожного з підопічних.
Звісно, для реалізації такої ідеї потрібне було фінансування, і школярі почали звертатися з проєктом до місцевих компаній. На заклик винахідників відгукнулося підприємство “Interpipe” і проєкт перетворився на реальність.
Також команда “YOVI” брала участь у створенні маски, яка ідентифікує симптоми коронавірусу.
У вільний від роботи час Андрій Сизько продовжував викладати, його напрямок – програмування мікроконтролерів і робототехніки для дітей 8-14 років.
Підприємництво
У 16 років Андрій Сизько почав розвивати і свій перший IT-проєкт. Він взявся за розробку софту для майбутнього робота-бармена, який мав стати чудовим помічником у ТРЦ “Мост-сіті”.
Дніпровський вундеркінд розповідав, що спочатку замовник шукав викладача з програмування, а пізніше почув про “FRC”, і що хлопець у цьому проєкті – програміст. Тоді бізнесмен запропонував вундеркінду з Дніпра цікаве завдання.
Андрій Сизько розповідав, що це була цікава співпраця, адже спочатку замовник три місяці спостерігав за тим, як юний програміст веде свої уроки, а потім звернувся до нього зі своєю пропозицією. Андрій став першим, кого залучили до розробки робота. Пізніше до нього приєдналися ще два інженери та 3D-моделісти.
У завдання для людиноподібного робота мали увійти розлив газованої води та додавання різних сиропів за необхідності.
Розробники зазначали, що у такого робота немає аналогів у світі. Є бармени-маніпулятори, але в них тільки одна рука, а ось людиноподібних, з обличчям, м’язами та двома руками моделей до талановитих вундеркіндів ніхто не вигадав, і розроблення такого плану не велися.
У 2021 році разом зі своїм другом Тарасом Яїцьким Андрій Сизько представив корисний проєкт із сортування сміття. Підлітки зацікавилися процесом його перероблення і в підсумку представили маленький GPS-трекер.
Крім того, підлітки змогли розробити першу розумну екокарту, вона має вигляд звичайної “Google maps”, але замість вулиць було позначено тільки пункти прийому сміття.
Для всіх пунктів на карті нанесли свої бали, рейтинг, можна залишити коментар.
Найпопулярніші пункти прийому, за задумом хлопців, мали перевірятися за допомогою GPS-трекерів, щоб перевірити, чи справді сміття звідти переробляється.
Такі карти з’являлися і раніше, але їх завжди критикували користувачі за неправдиву інформацію. До того ж, виявлялося, що багато пунктів, зазначених у місті, вже не працювали, і куди насправді потрапляло сміття, було невідомо.
Тому підлітки вирішили реалізувати принципово новий підхід, де зафіксовано лише перевірені точки. До проєкту швидко залучили волонтерів, журналістів та екоактивістів.
Плани на розвиток
Вундеркінд із Дніпра Андрій Сизько зізнавався, що хотів пов’язати своє життя з embedded-розробкою, інтернетом речей та пов’язаними галузями.
Найкращим варіантом для себе він бачив розвиток у космічній компанії оборонній сфері.
При цьому розкрити талант дніпрянину в Україні було складно, оскільки професії розробників і програмістів цінуються не на такому рівні, як це відбувається у США або Європі.
Малому та середньому бізнесу, стартапам, наприклад зі сфери Spacetech, дуже потрібні інвестиції та досвідчені фахівці. Відповідно і власники таких бізнесів прийшли б до того, щоб автоматизувати якомога більше процесів, створювати попит на софт і робототехніку.
Допоки початковим бізнесам і стартапам бракує інвестицій, щоб розвивати й використовувати робототехніку, професія розробників роботів в Україні не буде затребуваною, зізнавався Сизько.
У 2021 році молодий чоловік подав документи, щоб отримати візу до США.
Звісно, більшість фахівців IT-сфери зізнаються, що обирають цю сферу не лише тому, що вона дуже цікава. Дедалі більше молодих людей приваблюють високі зарплати порівняно з іншими галузями, можливість співпрацювати із закордонними замовниками та великі перспективи, наприклад, виїхати на заробітки за кордон. Таким талановитим людям, як Андрій Сизько, просто необхідні нові знайомства і проєкти, більшість з яких реалізувати в Україні або дуже складно, або неможливо з різних причин.
В IT-сферу йдуть фахівці, які дуже натхненні своєю професією. Вона приносить і прибуток, і просування кар’єрними сходами, але для цього фахівцю необхідно постійно бути залученим у робочий процес. Такі можливості та перспективи все більше талановитих українців знаходять в інших країнах.
