Паромні переправи нині грають важливу роль у сполучені територій між собою – за допомогою них вдається покращити транспортну та продовольчу систему, а самі по собі переправи приносять дохід у міський бюджет. Далі про історію однієї із паромної переправи Дніпропетровщини, яка з’єднує місто Нікополь та Кам’янку-Дніпровську на сусідньому березі.
Паромна переправа із Нікополя (південь Дніпропетровської області) на правому березі Дніпра з’єдналась із містом Кам’янка-Дніпровська – воно знаходиться у Запорізькій області, розташувавшись на сусідньому лівому березі річки Дніпро. Міста розділяє Каховське водосховище річки Дніпро, яке виконує також функції забезпечення водою Запорізької АЕС, яке знаходиться поруч. Далі на dnepr-future.
Історія паромної переправи
Історія цієї паромної переправи починається із Другої світової війни. Під час окупації ближньої територій німецькими військами у 1943-му році, у армії німців з’явилась необхідність в доставці різних вантажів, які мали б ефективно забезпечувати армію усім необхідним. Іншого вибору не було – Каховський міст поруч із Каховською ГЕС був не придатний для використання, не кажучи вже про військові доставки, адже у моста тоді залишилася одна опора.
Проте німецьке командування швидко нашло місце для організації паромної переправи між двома містами сусідніх берегів Дніпра – Нікополем та Кам’янкою-Дніпровською. Тож, німецькі війська змусили місцевих жителей трудитись на створення мосту між берегами у найвужчому місці річки Дніпро. Варто згадати, що у цих двух мисах ще з XVII сторіччя було створено переправу.
На території сучасного Нікополя українськими козаками було створено п’ять Запорізьких січей. Під контролем однієї з них, а саме Микитинської була та сама паромна переправа, яка загалом використовувалася турками й татарами для набігів на територію України (пограбування приближніх територій тощо). Вже у 1736-му році рішенням російського царя Петра I було відбудовано редут в Кам’яному Затоні, минула назва Кам’янки-Дніпровської. Таким чином, силами російської армії був створений контроль над переправою, тим самим контролювалися набіги кримських татар і волелюбних українських козаків. Пізніше паромна використовувалася для санітарних обозів і перекидання військ під час Кримської війни.
Сьогодення паромної переправи Нікополь – Кам’янка-Дніпровська
Коли річкове судноплавство по Дніпру стало більш розвиненим, ця паромна переправа з Нікополя до Кам’янки-Дніпровської також з плином часу розвивалась. З цих паромів почали відправлятися швидкі катери, річкові трамвайні сполучення, навіть пасажирські лайнери. Курсування його прокладається між портами й паромом СП-2 “Прип’ять-10”, який так і залишився до сьогодення. Він був виготовлений на Запорізькому суднобудівному заводі, а його офіційна дата спорудження вважається 1958 рік. Цьому суднові періодично організовували оновлення, без нього залишилася лише надбудова та понтон.
Ця паромна переправа із Нікополя Дніпропетровської області до Кам’янки-Дніпровської Запорізької області вже стала частиною важливої логістичної ланки на території південного сходу України. Вона необхідна не лише для військових цілей – звичайне громадське населення має можливість у вільних поїздках між сусідніми містами областей, а з Кам’янки-Дніпровської закупівельниками перевозиться плодоовочева продукція, яка потім використовується в нашій області. Використання паромної переправи є й ефективним – якщо організувати поїздку між містами Кам’янка та Нікополь трасами, то вона становить до 220 км, а через водосховище – лише до 8 км. Тож нині ця переправа є невід’ємною частиною півдня України!
