Сучасним людям дуже цікаво поринати в історію свого міста, знати про створення його куточків, про технологічні відкриття та процес розвитку міста. Якщо говорити про розвиток телебачення в Дніпрі, то шлях до нього не був простим та швидким. Багато років пройшло, перш ніж в місті з’явилась телевежа й телеканали почали транслювати містянам. Далі на dnepr-future.com.ua.
Шлях до телевежі та її створення
В 1950 роках в Дніпро почало заходити телебачення. В той час про нього знало багато людей і воно не було ні для кого чимось дивним. Перші проби телеефіру здійснили 1 лютого 1939 року, але війна перебила всі плани. 6 листопада 1951 року перший ефір запустив київський телецентр, а 7 травня того ж року почалися трансляції з телецентру Харкова. 1953 року збудували київський телецентр на Хрещатику, а у 1954 році у Харкові.
Коли в Дніпрі шукали місце для встановлення апарату приймання, то зупинились на Соборній площі. Спершу ретранслятор хотіли встановити на Спасо-Преображенському кафедральному соборі, але у 1950 році будівля ще стояла зруйнована й знаменитого шпилю ще не було. Тоді роль головної телевежі взяла на себе башта Гірничого інституту.
Цікавий момент був у тому, що у Дніпрі телевізійні передачі транслювали до закінчення будівництва телецентру. Рішення про побудову телевізійного центру в місті прийняла міська рада у 1955 році. Мотивом розміщення телевежі в центрі мегаполіса стало те, що там була височина. В сучасному світі часто можна почути, що не можна було робити телевежу в самому центрі міста, в густозаселеній зоні. Варто зазначити, що коли обиралось місце забудови в минулому в 1930-х роках, воно вважалось околицею міста, а не центральною частиною.
Телецентр був на сучасній вулиці Телевізійній й будівництво зайняло 2 роки. Забудову назвали “об’єкт №1750”. Роботи стартували восени 1956 року. Як зазначалось, уряд асигнував у забудову 22 мільйони карбованців, а на будівельному майданчику працювало близько 100 робітників.
Телевежа Дніпра
Дніпровську телекомунікаційну вежу спорудили 30 квітня 1958 року. Її висота 180 метрів, а радіус покриття становить 65 кілометрів. Того дня о 17.00 в ефірі з’явилась заставка “Показує Дніпропетровськ”. Слово надали М. Гавриленку, голові Дніпропетровського міського виконавчого комітету. Він привітав жителів міста та регіону з початком транслювання регулярних телепередач Дніпропетровського телецентру.
Телецентр являв собою цілий комплекс споруд. В той період його ідеально укомплектували. Двоповерхова забудова, її фасад виходить на Телевізійну вулицю. В той час велась боротьба зі стилем “сталінський ампір”, а нова забудова була ближчою по архітектурі до “хрущовок”, тому пам’ятником архітектури не стало. Піднялась в небо сталева башта, на якій встановлять антени.
Перші телепередачі були в ефірі лиш у вечірні години. Активно виступали письменники, були телеспектаклі, багато художніх, наукових, документальних програм, фільмів та концертів. У 1958 році показали першу передачу для дітей. З’явились випуски новин, транслюються вистави. У 1976 році в Дніпрі показали першу кольорову передачу. По контенту все було майже аналогічне сучасності, але, звісно, з акцентом того часу. В сучасності ж відрізняється стиль подачі матеріалу.
До 1975 року телемовлення охопило 79,8% населення, а вже у 1983 році — 88%. Рахунок телевізійних приймачів йшов на десятки мільйонів.
Дуже високо в небо піднялась місцева телевежа, яка пройшла багато ремонтних робіт. Це дуже складна конструкція, яка виконує важливу роль в панорамі сучасного Дніпра. Вона залишається самою високою забудовою у місті. Звичайно, з архітектурного погляду вежа досить стандартна й не є унікальною, але для міста Дніпро вона є місцем з якого відкривається найпрекрасніша панорама.
