Субота, 13 Квітня, 2024

Як у Дніпрі з’явилась електрика?

Мешканці міста Дніпра в сучасному житті не уявляють себе без посудомийки, фена, пралки, яскраво освітлених кімнат. Життя не можливе без електрики й важко уявити, що колись дніпряни в колишньому Катеринославі (Дніпрі) жили без неї. Про комфорт, звісно, не можна було й говорити. З кожним роком місто розвивалось і врешті прийшов момент, коли з’явилась електрика. Далі на dnepr-future.com.ua.

Історичні моменти

Ще у 1872 році міста України користувались тільки гасовими ліхтарями. Та у 1878 році перший досвід використання електрики для потреб суспільства відбувся у Києві, коли О. П. Бородін, інженер, зміг застосувати для освітлення київських залізничних майстерень 4 електричні світильники. У 1886 році електричні світильники в столиці використали для освітлення саду Шато де Флер (територія стадіону “Динамо”) й будинків багатих киян. В той же період у місті Полтава спорудили першу електричну станцію малої потужності для загального користування. З того моменту ввели в експлуатування електростанції невеликої потужності й в Катеринославі.

Джерело: pixabay.com

Поява освітлення в Дніпрі

У 1896 році в міській Думі вперше розглядали питання про громадське освітлення. Планували виділити фінанси з бюджету міста та з вкладень приватних інвесторів. Допомогти місту забажали 7 різних компаній, але вперед вийшла “Російська електрична спільнота”.

У 1897 році заснували “Центральне електричне суспільство” (ЦЕС). Його капітал був понад 3 мільйони рублів та став найбільшим в місті. У 1902 році відкрили Центральну електричну станцію, яку побудували бельгійці. Місто освітлювало 200 ліхтарів, вже потім 532, тим самим енергія стала суспільною. Частина ліхтарів працювала всю ніч, а частина до першої години ночі.

Електрика в місті

Першу трудову артіль в Катеринославі створили у 1906 році. Разом з цим утворили електротехнічну контору та магазин “Електро”. У 1910 році ЦЕС стає монополістом з постачання електроенергії місту. Крім освітлення вулиць, трамваїв, електрику провели до навчальних закладів та в лікарні, а коли були свята її вмикали й в церкві. В той час електрика була доступною в кінотеатрах, на підприємствах, в будинках.

Джерело: pixabay.com

В період Першої світової війни все розвивалось добре, станція набирала потужності, але через нестачу вугілля й недогляду все почало руйнуватись. У 1917 році ухвалили рішення про оновлення електроенергії після нічних пограбувань. В грудні того ж року станцію зовсім зупинили через збитки й місто лишилось в темряві. Трамваї не рухались, вулиці були темними, заводи також зупинились. Після війни та революції місто почало відновлюватись і у 1920 році міські електричні мережі знов почали працювати.

Перші роки стабільності не було зовсім, але вже у 1923 році електричне освітлення роботу відновило, стало виробляти потужності в багато разів більші за потреби завдяки відновленню станції. В наступні 4 роки побудували 1000 трансформаторних кіосків.

З 1929 році електроенергія вже була на заводах правого й лівого берегів міста. Так електрика з’явилась на заводі імені К. Лібкнехта. У 1932 році розпочався новий етап й відкрилась запорізька Дніпро ГЕС й місто почало отримувати вже зовсім інші потужності. Нова електроенергія з’явилась на заводі імені Петровського, а через декілька годин на Мостовій та Коксохімі. Через кілька днів нова електроенергія прийшла для всього міста.

Вже потім утворилось підприємство “Міські електромережі”. Їх задачею було розподілити електроенергію по тодішньому Дніпропетровську. Почали будувати високовольтні мережі та підстанцію “Нагірна”, була проведена реконструкція мереж змінного струму, підвищивши напругу. Такі зміни дозволяли освітлювати близько 4000 вуличних ліхтарів, трамваї та використовуватись для всіх важливих сфер життя.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.