У квітні Міжнародна спільнота відмічає день пам’яток та визначних місць. Свято започатковане 18 квітня 1983 року Центром культурної спадщини ЮНЕСКО . Мета його скоріше «не святкова» , а застережлива- нагадати світовій спільноті про вразливість культурної спадщини, яку створювали багато поколінь різних народів . Про необхідність зберегти цей спадок для майбутніх поколінь. Далі на dnepr-future.
«Збережемо нашу історичну батьківщину»
Ці слова стали девізом Міжнародного дня пам’яток та визначних місць. Вони дуже актуальні для нашого міста, нашої малої історичної батьківщини . Тому що у Дніпрі катастрофічно швидко зникає старе місто і може статись,що пам’ять про нього залишиться лише на світлинах і в архівах.
146 будинків внесені в перелік місцевих пам’яток. Якщо будівля втрачається, то за наявності облікової документації такі будівля виключаються з цього переліку. Є такі, від яких залишились самі стіни. Руйнація продовжується, бо в бюджеті міської ради немає коштів для їх реставрації, чи ремонту.
Кому належать архітектурні пам’ятки
Більшість будинків – пам’яток є житловими і знаходяться в коммунальному підпорядкуванні. Їх мешканці не звертають уваги на закон про охорону культурної спадщини , перебудовують фасади, додають балкони,ставлять металопластикові вікна, збивають обсипану ліпнину. Такий будинок втрачає історичну цінність, бо він змінює первозданний облік.
Є в нашому місті архітектурні пам’ятники і в приватних володіннях. Вони теж перебувають в стані ,близькому до руйнації. Тому що для ремонту потрібно оформити купу документів, зробити проектну документацію, і витратити на це значні кошти. Далі необхідна згода Міністерства культури і охоронних органів культурної спадщини. Іще одна проблема – знайти професійних реставраторів, бо лише окремі організації мають дозвіл на проведення таких робіт. До того ж уже майже 20 років в Україні не навчають професії реставратора.
Історичний центр міста
Генеральний план розвитку Катеринослава був перероблений і офіційно затверджений у квітні 1817 року. Розробив його архітектор В. Гессе. Згідно цього плану центр міста переносився з верхньої частини міста (район Преображенського собору) на нижню,там де і сьогодні знаходиться центральний проспект. До кінця ХІХ століття забудова велась за цим планом. Тому найстаріші історичні пам’ятники архітектури сконцентровані в основному в центральній частині. Місто швидко розросталось. Будувались великі будинки в класичному стилі. Найвідоміша і найзначніша будівля класицизму того часу у Дніпрі – Преображенський собор. За проектом він мав бути набагато більшим, але за нестачею коштів зменшився до сучасних розмірів. Ще один пам’ятник верхнього району міста того часу – палац студентів. Сьогодні він знаходиться в плачевному стані.
Леви на будинках
Історична архітектура створює свій, неповторний стиль Дніпра, тому важливо гармонійно поєднувати сучасну розбудову міста з архітектурними пам’ятками і елементами, що несуть в собі неповторний стиль зодчих минулих століть.
Свого часу на фасадах будівель нашого міста «жило» багато левів. Люди старшого покоління ще пам’ятають «левиний бум» у старій архітектурі. Будучи студентами, ми навіть вигадали собі таку розвагу – знайти лева. І ходили вулицями, дворами , в пошуках левиних голів.
Традиція прикрашати будинки зображеннями звірів прийшла до нашого міста з Європи. В Катеринославі вона «прижилась» в кінці ХІХ століття. За кількістю зображень саме леви отримали першість. Цікаво, що особливістю Катеринославських левів було зображення лише їх голів, і частіше за все – з розкритими пащами.
Сьогодні залишки наших дніпровських левів в стані, на жаль, близькому до повної руйнації.
Катеринославська цегла
Іще одна історична родзинка нашого міста – катеринославська цегла.
За історичними фактами перші цегляні будинки в місті з’явились близько 240 років тому. Щоб розбудовувати Катеринослав, потрібно було налагодити місцеве виробництво будматеріалів. Тому у місті стали будуватись цегельні заводи. В кінці ХІХ століття виробництво будматеріалів досягло найбільшого піку.
Катеринославська цеглу виготовляли за спеціальною рецептурою, з додаванням обпаленого вугілля, яке додавало особливої міцності, і була надзвичайно високої якості. Сьогодні, коли розбирають старі будинки, то цю цеглу чистять і використовують у сучасному будівництві.
Катеринославська цегла клеймувалась ініціалами, чи прізвищами виробників. Місцеві зодчі навіть придумали якісь особливості кладки, що відрізняли саме їхню роботу.
Для фундаментів будівель брали граніт з Монастирського острову, на якому колись був довгий час діючий монастир. Містики і екстрасенси стверджують, що ці будинки мали дуже сильну енергетику, яка йшла від тих намолених гранітних брил.
Хто охороняє культурну спадщину
Ці історичні надбання повинні бути збережені для нащадків. Але у Дніпрі охорона культурної спадщини не є традицією, як наприклад у Львові, чи Одесі. У Дніпрі було управління цього профілю. В 2018 році його реорганізували і з’явилось управління з питань охорони культурної спадщини. Його очільниця Надія Лиштва закохана в історичну архітектуру і прискіпливо відстежує стан історичних пам’яток. Але відповідальність і фаховість спеціаліста в цьому випадку не може змінити ситуацію на краще. Коштів на подібні роботи немає, і в найближчий час не передбачається. Меценатство у нас не розвинуте. Тому руйнація продовжується. Боляче дивитись, як помирають старі будинки. А таких у Дніпрі багато.
У 2019 році на архітектурних пам’ятниках стали вішати таблички, що інформують про історичну цінність даної будівлі. Але навіть таблички руйнуються місцевими невігласами.
Міністерство культури та інформаційної політики з березня поточного року оголосило програму «Велика реставрація». Будуть прийматись проекти робіт з ремонту на пам’ятках культурної спадщини, реставраційних робіт та консервації. Маємо надію, що і наше місто попаде в список переможців. А поки що треба нагадувати про день пам’яток та визначних місць хоча б для того, щоб люди зрозуміли, що збереження історичної спадщини – це наш шанс не стати манкуртами.
