З моменту свого заснування Дніпро протягом тривалого періоду часу залишався промисловим центром країни. Місто посідало високі позиції у рейтингах ядерної, оборонної та космічної індустрії. Найбільший внесок у розвиток останньої виробничої галузі зробив Олександр Макаров – радянський ракетобудівник. Він вдосконалив виготовлення спеціалізованої техніки та розбудував інфраструктуру регіону. Завдяки прославленню Дніпра як космічної столиці, діяч двічі здобув звання Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської премії, Заслуженого машинобудівника України та інші. Далі на dnepr-future.
Життєвий шлях та здобутки Олександра Макарова
Відповідно до його власних висловлювань, Олександр Макаров народився 12 вересня 1906 року у Цимлянській станиці Сальського округу у родині православного міщанина. Водночас офіційні документи свідчать, що дійсною датою його народження є 19 вересня. Одразу після школи він визначився з технічною спеціалізацією. У 1922 році Олександр Макаров почав працювати у Донсько-Кубанському пароплавстві олійником, а потім – слюсарем. По закінченню робітничого факультету у 1928 році він вступив у Ростовський інститут інженерів, здобувши освіту інженера-теплоенергетика у 1933 році. У якості першого місця роботи у своєму професійному осередку він обрав Ростовський науково-дослідницький інститут, де обійняв посаду заступника директора. У 1935 році молодий інженер просунувся до директора авторемонтної станції. Його подальше керівництво заводом «Червона Етна» у місті Горький завершилось невдачею. За випуск бракованої продукції у 1940 році очільнику підприємства було присуджено відбувати покарання протягом 8 років у колонії Заполяр’я. Однак через 2 роки він був дострокового звільнений, пізнавши основи життя у виправному таборі, де він брав участь у будівництві залізничної магістралі. Після повторного перегляду справи проти керівників «Червоної Етни», Головна військова прокуратура СРСР повністю виправдала обвинувачених. Олександру Макарову вчергове вдалось відповідати за організацію фірми з виробництва малогабаритних двигунів у Петропавловську Казахською РСР. Завдяки поступовому кар’єрному просуванню, йому була доручена місія відбудови промислового сектора Дніпра, куди він переїхав у 1945 році. Участь фахівця у перетворенні міста на центр ракетного виробництва розпочалась з працевлаштування на автомобільний завод, який пізніше змінив напрямок своєї діяльності на оборонну індустрію. Олександр Макаров пройшов шлях від начальника виробництва допоміжного обладнання установи до генерального директора Південного машинобудівного заводу. З виходом на пенсію у 1986 році, він передав управління партійному організатору Леоніду Кучмі. Помер професійний діяч у місті своєї слави 9 жовтня 1999 року та був похований на Запорізькому кладовищі.
Роль Олександра Макарова в розвитку космічної галузі
Олександр Макаров зробив величезний внесок у космічне й інфраструктурне проєктування Дніпра. Під його керівництвом підприємство почало спеціалізуватися на виробництві 4 поколінь балістичних ракет разом з 400 видами космічних апаратів. Були розширені житлові масиви «Тополь», «Перемога» та «Червоний Камінь», з’явились Палац культури машинобудівників, театр опери та балету та футбольний клуб «Дніпро». Досягнення видатного промислового фахівця вшанувались не лише численними нагородами, а й встановленням пам’ятників та меморіальних дошок, заснуванням іменної золотої медалі та перейменуванням вулиці на його честь, що продовжує нагадувати нам про його неоціненну участь у розбудові нашого міста.
