Аерокосмічний музей Макарова у Дніпрі вважається одним з найголовніших закладів, який висвітлює здобутки України у галузі ракетобудування. Поділяючись на 2 частини, колекція космічної техніки розташовується у головному залі та на подвір’ї. Усередині міститься експозиція відомим українським науковцям та винахідникам разом зі зразками космічних апаратів, серед яких орбітальні станції, копія першого українського супутника та знімки Землі з українських супутників. Зовні оглядовий майданчик демонструє низку перших ракетних комплексів. Завдяки постійним тематичним лекціям та екскурсіям, музей відіграє важливе значення не лише у вшануванні минулих аерокосмічних досягнень нашої країни, але й дозволяє їй просуватись далі у науковій та освітній діяльності. Далі на dnepr-future.
Історія створення та розвиток Аерокосмічного музею Макарова
Відкриття Національного центру аерокосмічної освіти молоді України відбулось 12 вересня 1996 року під проводом другого Президента України Леоніда Кучми та ракетобудівника Олександра Макарова. Поштовхом для втілення ідеї стала ініціативна підтримка Південного машинобудівного заводу імені Макарова та Конструкторського бюро «Південне» імені Янгеля. Про подальшу урочисту церемонію було відомо вже 11 червня 1996 року під час ухвалення Указу Президента України про створення закладу. Контроль за дотриманням законодавчої постанови очолював голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Микола Деркач. Генеральний директор будівельно-монтажного управління Олександр Гальченко слідкував за виконанням будівельних, ремонтних та озеленювальних робіт. Через 3 місяці відбулась перша святкова ознайомлювальна екскурсія у закладі під проводом ветерана КБ «Південне» Вадима Паппо-Користіна. Під час неї відвідувачі мали змогу ознайомитись з портретною галереєю видатних на території України науковців, конструкторів та технічних розробників. Серед них були представлені інженер Засядько, винахідник Кибальчич, вчений Кондратюк, механік Янгель, ракетобудівник Будник, фахівець з динаміки коливальних систем Челомей та інші. На підґрунті Національного центру аерокосмічної освіти молоді також було засновано Аерокосмічний музей Макарова з масштабною експозицією українських артефактів. Усі охочі здатні дослідити аерокосмічний музейний комплекс із супутників, бойових ракет та експонатів агрегатів. До його складу увійшли такі унікальні зразки як серії першого штучного радянського супутника «Космос-1» та українського космічного апарату «Січ-1». У дворі розташовується перша радянська комбінована ракета РТ-20П, ракетний комплекс МР УР100, бойові частини ракет «Інтеркосмос» та «Зеніт». Для школярів та студентів тут проводяться тури та майстер-класи, а для працівників відповідних підприємств – наукові конференції. Заклад неодноразово привертав увагу делегації Східної Європи, Балтійських країн, Південного Кавказу та Центральної Азії.
Роль українських підприємств і наукових установ у розвитку ракетобудування
Розвиток світової космічної науки протягом тривалого часу відбувався під впливом розроблених вітчизняними конструкторами й науковцями передових технологій. Україна славиться провідними на її території космічними центрами КБ «Південне» та Південним машинобудівним заводом, участю у міжнародних проєктах з розробки ракет-носіїв Antares та VEGA. Зокрема завдяки Аерокосмічному музею Макарова у Дніпрі ми продовжуємо мати змогу бути обізнаними щодо відповідних досягнень державних підприємств та незалежних дослідних лабораторій.
