Центральний залізничний вокзал Дніпра, Дніпро-Головний у стратегічному значенні безперечно став дуже затребуваним. Далі на dnepr-future. До речі, стати головним конкурентом, а можливо й оминути свого опонента міг і південний вокзал Дніпра, проте невигідне географічне розташування позбавило його майбутнього. Він завмер у часі, зберігаючи в собі таємниці історії.
Відкриття південного вокзалу
Історія вокзалу Дніпропетровськ-Південний датується 1929 роком. У Мандриківському районі міста, де раніше розташовувався стихійний ринок, була побудована нова залізнична станція, яку назвали «Лоцманською». За 46 років на місці станції відкрили залізничний вокзал Дніпропетровськ-Південний, який урочисто запустили 1 липня 1975 року.
Плани на грандіозне майбутнє
За ідеєю Дніпро-Південний мав стати другим за важливістю залізничним вокзалом Дніпра. На старті південного вокзалу так і було, курсування частини поїздів прокладалося маршрутами через Дніпро-Південний, тут же були сформовані деякі потяги, які прямували в основному південно-західними напрямками. Судячи з амбітних планів у період соціалізму в Радянському союзі, перспективи для південного вокзалу Дніпропетровська були більшими. Але час показав, що всі грандіозні плани не справдилися і зараз вокзал знаходиться в жахливому стані. Сам він відіграє мізерну роль у пасажироперевезеннях мешканців.
З Південного вокзалу міста раніше відправлялися приміські потяги у напрямку Апостолове, Синельникове, Сухачівка, а також невелика кількість напрямків з великими відстанями. Тепер вантажні потяги тут практично не зупиняються, а на станції досить безлюдно. З міського транспорту сюди ходить лише маршрут №30 або добряче пройтися пішки від найближчої до вокзалу зупинки трамваєм №1.
Перспектива запуску кільцевого залізничного маршруту
У 80-ті роки міська влада Дніпропетровська мала плани на виведення до вокзалу лінії наземного метро, причому з перспективами на наступні роки – це був задум запуску кільцевого залізничного маршруту, який міг би охоплювати все місто. Наприклад, маршрут – «Дніпропетровськ-Південний – Нижньодніпровськ-Вузол – платформа 196 км. – Нижньодніпровськ – Ст. Амур – Дніпропетровськ-Головний – Горяїнове – Діївка – платформа 178 км. – Дніпропетровськ-Вантажний – зустрічна – Дніпропетровськ-Південний».
На сьогоднішній день дана реалізація ще актуальна, вона суттєво змогла б змінити і покращити загальну схему міської транспортної інфраструктури. Таке кільце вирішило б щоденну транспортну проблему мешканців центральної частини Дніпра та віддалених житлових масивів, а Дніпро-Південний знову став би важливою частиною даного сполучення. Залізничний вокзал все одно продовжує оживати – хоч і на кілька хвилин від приміських електропоїздів, що приїжджають сюди, а пасажири, не затримуючись, поспішають на єдину звідси маршрутку.
Незручне географічне розташування
Розташування Дніпропетровськ-Південний відіграло ключову роль у занепаді залізничного вокзалу – з одного боку тут високий обрив, а з іншого — великий густонаселений схил. Всі ці несприятливі умови вплинули на загальний розвиток вокзалу, він ніби завмер у часі – тут немає ні нав’язливої реклами, ні продавців самого непередбачуваного товару, ні величезних плазмових телевізорів.
Дніпро-Південний зараз цілодобово працює – щодня тут працює пост, оператор при черговому по станції та укладач поїздів. Також безпосередньо працює довідкова та каса, де можна придбати квитки. На жаль, будівля вокзалу давно потребує капітального ремонту, всі приміщення, платформи та посадкові смуги поступово приходять в аварійний стан, а про впровадження системи щодо економії тепла та енергозбереження в холодну пору тут навіть і не йдеться.
