Театральний бульвар називають архітектурною несподіванкою другої половини 20 століття. До цього він навіть не існував у проєкті, а виник завдяки природному катаклізму. Річ у тому, що перші 100 років в історії Катеринослава тут текла річка, що перетворилася на стічну канаву. Під час повеней вона часто виходила з берегів. Далі на dnepr-future.
28 липня 1978 року над Дніпропетровськом пронеслась сильна злива і сталася найкатастрофічніша повінь в історії міста. Вода затопила підвальні приміщення кілька житлових будинків, що стояли на місці Театрального бульвару. Після повені влада прийняла рішення знести будинки та прокласти магістраль, яка з’єднає вулицю Московську (нині Володимира Мономаха) та вулицю Леніна (нині Воскресенську).
Творці проєкту Євген Яшунський та Леонід Халявський. Назву бульвар отримує на честь театрально-концертних приміщень, одне з яких – Дніпровська філармонія імені Леоніда Когана.
Дніпровська філармонія, аналогів якої немає в Україні
Історична назва – театр-клуб громадських зборів Катеринослава. Будівля збудована у 1912-1913 роках за проєктом Олександра Гінзбурга і стала перлиною не лише міської, а й світової архітектури. Зодчий передбачив майбутній стиль конструктивізму, який став надзвичайно популярний у Західній Європі у 20-30-ті роки. Створений із заліза та бетону, синтез прямих та кривих ліній, нагорі – плоский залізобетонний дах, де планувалося зробити ковзанку, проте не склалося. Преса розписувала філармонію як диво століття, катеринославський хмарочос, а зала на 1000 місць з унікальною акустикою приймала найбільших зірок того часу.
Директор філармонії Ігор Хініч розповідає, що таких будівель в Україні немає. Сюди приїжджали німецькі акустики, які відзначили унікальність будівлі внаслідок увігнутості дзеркала. У якій би точці людина не була – звук чується однаково.
Найпопулярніший клуб Катеринослава та його театр
Ще однією визначною пам’яткою Театрального бульвару є комплекс із двох театрально-концертних будівель. Це будівля Англійського клубу, що виходить фасадом на Воскресенську вулицю і його прибудова – театр Англійського клубу. Будівництво клубу почалося ще в 1889 році, коли вищезазначена річка була поміщена в колектор, який і зараз проходить під бульваром.
Будівля своїм виглядом нагадує середньовічний швейцарський замок, авторство Олександра фон Гогена, придворного архітектора із Санкт-Петербурга. Яким чином він опинився в провінційному Катеринославі ніхто не знає, але його витвір Англійський клуб став найпопулярнішим у місті.
В 1913 клуб підіймає питання про будівництво власного театру. Прибудова в стилі неокласицизму стала однією з найкрасивіших будівель Катеринослава, в якій розміщується театр імені Шевченка. Тут знаходиться єдиний інтер’єрний зал початку 20 століття.
Від місця відпочинку до центру торгівлі
За більш як 40 років бульвар змінювався кілька разів. Спочатку тут була канава, потім зона для піших прогулянок та відпочинку та нарешті ринок, на якому торгують книгами та багато чим іншим.
Театральний бульвар формували як ландшафтно-рекреаційний об’єкт для відпочинку. Раніше тут були масиви зелених насаджень, яких уже немає. Торговельна функція спочатку у проєкті не передбачалася.
На початку 2000-х років з боку вулиці Московської починається формування мережі торгових приміщень типового характеру: ресторани, клуби, магазини. Також раніше існувала ідея продовження бульвару до вулиці Юліуша Словацького. Проєкт почали втілювати у сімдесяті роки, проте він не досяг свого завершення.
Театральний бульвар грає важливу роль у збереженні архітектури сімдесятих років: від пізнього соціалістичного реалізму до ринкового прагматизму. При цьому зберігає пам’ять видатних архітекторів.
