Середа, 29 Травня, 2024

Історія однієї з вулиць Дніпра: Ливарна

Красиве та неповторне місто з найбагатшою історією – прогулюючись одними й тими ж самими вулицями Дніпра, щоразу можна відкрити для себе щось нове, а можна робити це не виходячи з дому. У нашому місті є багато вулиць з великою історією, а про одну з таких – вулицю Ливарну читайте далі на dnepr-future.

Вулиця Ливарна у Дніпрі є однією із найстаріших вулиць у всьому місті. Вона бере початок з кінця XVIII століття, і тим цікавіше, що за більш ніж два століття вона зберегла свою колишню назву, в той час коли буквально лічені одиниці вулиць у центрі міста все ще мають свої історичні назви.

Унікальний цегельний завод Заславського

Ливарна вулиця існує і досі: ця назва прямо відображає специфіку її основних об’єктів. У 1832 році тут було відкрито завод Заславського, який був своєрідною єврейською династією, яка володіє підприємствами металургійного профілю. Цей промисловий завод виготовляв сільськогосподарську техніку: молотарки, віялки, сівалки та інші вироби. Знаходився він на сучасній вулиці Ливарній між Консерваторією та нижньою частиною комплексу вежі.

Джерело фото: https://gorod.dp.ua/

1832-го року вільним місцем на Ливарній вулиці зацікавився купець другої гільдії Абрам Заславський, який і вирішив заснувати на цій вулиці свій чавуноливарний завод. Промисловий об’єкт розташовувався прямо на території, що належала родині Заславських. Завод тривалий період часу залишався єдиним у своєму напрямку, що зумів прославити Катеринослав високоякісною продукцією. Перше металургійне підприємство тодішнього Катеринослава – з нього то й пішла слава міста чавуну та сталі.

Цього будинку до 20-х років ХХI століття вже немає, у 1960-му році його було знесено, а на його місці триває будівництво комплексу “Крутогірний”, який у побуті має назву вежі. Проте з деякими архітектурними пам’ятками, що дожили до теперішнього часу, ще можна ознайомитися – збереглися деякі сходи та грати на сусідніх до промисловості будівлях часів Катеринославської губернії. Там залишилися історичні тавра з написом: “Завод спадкоємців Заславських. Арендовано І. Заславським та Д. Вульфовичем у Катеринославі”. Ці вироби настільки якісно були зроблені, що збереглися в непоганому вигляді.

Пласт слободи Половиці на Ливарній

Слід згадати, що вулиця Ливарна не мала такого респектабельного виходу до річки Дніпро, який тепер перебуває на Фестивальному причалі. Все через те, що і Набережна взагалі не існувала: були лише суцільні склади, бази та виробничі приміщення.

Ще один пласт історії, пов’язаний з вулицею Ливарною, відноситься до Катеринославського періоду. Оскільки вулиця була збудована на місці Слободи Половиці, це був один із найбільш густонаселених районів Катеринославу. Вона проходила від річки Дніпро до тодішньої вулиці Комсомольської.

Джерело фото: https://gorod.dp.ua/

Слобода Половиця виникла у 1740-ті та 1750-ті роки, більшою мірою заселялася запорізькими козаками. Серед відомих імен, котрі прославили цю місцевість: Лазар Глоба. Забудова Половиці добре помітна на планах зведення Катеринославу, хоча жодних конкретних артефактів до 20-х років ХХI століття, на жаль, не збереглося. Однак історики припускають, що під час проведення археологічних розкопок можна виявити фундаменти козацьких споруд.

Цегляний стиль архітектури Ливарної

Вулиця Ливарна ніколи не славилася якоюсь масштабною архітектурою, мала швидше торгово-промисловий профіль. Максимальна висота будівель тут сягала лише трьох поверхів. Одному із таких прикладів вдалось зберегтися – відреставрований будинок у 1990-му році знаходиться у відмінному стані. Цегляний стиль, унікальний напрямок в архітектурі Катеринославу, який був властивий виключно нашому регіону.

Такий унікальний напрямок з’явився недарма – вся справа в тому, що в нашому місті була добре розвинена інтенсивна цегляна промисловість, тому цей напрямок архітектури зародився тут. На той момент часу активно працювало два цегляні заводи, тому даного будівельного матеріалу в Катеринославі було достатньо.

Заводи робили особливу фігурну цеглу, яка використовувалася для будівництва приміщень та для декоративних елементів. Круглі колони, фронтони, портики, сандрики (декорація вікон) і навіть іноді цілісні складні композиції (які збиралися з різних геометричних деталей) – все це виготовлялося з особливої фігурної цегли цих двох заводів. Біля входу на перший поверх будівлі в окремих випадках встановлювали півкруглі ніші, які також стали ознаками Катеринославського цегляного стилю.

Джерело фото: https://photobuildings.com/

До початку ХХI століття цей будинок виглядає як дисонанс серед сучасних житлових комплексів, офісних та банківських установ на вулиці Ливарній. Яскравим прикладом сучасної архітектури є Дніпропетровська музична консерваторія імені Глінки. Споруда у вигляді потужного багатоповерхового прямокутника, оздоблена профілем великого композитора, є центром музичного району міста.

Прибережний історичний район Каміння

Слід зазначити, що прилеглі до будівлі консерваторії у Катеринославські часи території займав історичний район Каміння. Це, напевно, найстаріший район тодішнього губернського міста, яке займало місце, де історична половиця переросла в ранній Катеринослав.

Прилегла територія характеризувалася гранітними виходами скель на поверхню, тому місце й одержало відповідну назву. З географічного плану це місце, на якому річка Дніпро на своєму шляху зустрічає отроків Українського кристалічного щита, скелі якого також видно у парку імені Тараса Шевченка, де також можна помітити знамениті Дніпровські пороги.

Починаючи з вулиці Ливарної, аж до району з Потьомкінським садом знаходилася прибережна частина міста, яка круто повертає догори. На цій території губернії знаходилися вулички, які були рядом крутих підйомів, називалися вони Мусманська гора, тому що розташовувалися біля губернської земської управи, Нової вулиці і тих самих Камінь.

Каміння є піднесеною частиною тодішнього Катеринослава, яка розташувалася на березі річки Дніпро і веде до Потьомкінського саду. Будівлі тут були зведені неправильно, тому більшість їх розміщуються з окремими терасами. Вся прибережна до Ливарної Камені – це суцільна вулиця, яка перетинається з безліччю рядів вуличок. Ці Камені свого часу облюбувала незаможна частина населення Катеринослава. На терасах тулилися невеликі халупи, а сам район славився своєрідною черговістю смуг як у соціальній сфері, так і в архітектурному плані нашого міста.

Джерело фото: https://domik.ua/

У 2001-му році в ході спорудження комплексу архітектур Нагірної цей район був повністю знесений, і до наших днів це місце нагадує хіба що розділи в краєзнавчій літературі. До 20-х років ХХI століття ми бачимо зовсім нову архітектуру зі скла та бетону, а на розі вулиці Рогальова височить останній житловий комплекс, що завершує формування нового вигляду вулиці Ливарної, як великого містобудівного об’єкту.

Історія вулиці Ливарної досить проста: вона не пов’язана ні з видатними особистостями, які зробили свій внесок у розвиток сучасного Дніпра, ні з історичними подіями, які варто пам’ятати кожному громадянинові мегаполісу України. Однак вона має не менш особливий колорит, який відносить нас до побутового життя нашого міста у XVIII столітті.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.