13 травня 1913 року в місті розпочинає свою медичну роботу Катеринославська дитяча лікарня імені Алексєєнко. Медичний заклад був другою лікарнею такого роду в місті. Ще в 1902 році міська влада отримала кошти на відкриття закладу за заповітом купчихи. Зведення й утримання нової дитячої лікарні на Пушкінському проспекті було повністю за кошти родини купців Алексєєнко.
Чоловік Надії Алексєєнко, Іван, залишив увесь свій матеріальний спадок дружині з умовою виділення суми коштів на будування нового великого громадського комплексу. Надія Алексєєнко виконала умову й передала міській владі дві земельні території на Пушкінському проспекті та найбільше в історії Катеринослава пожертвування – на суму 659 тисяч 102 рубля. Із цієї суми, 68500 рублів призначалося на будування нової дитячої лікарні, а решта грошей на її подальше утримання.
Спроектував будівлю нового медичного закладу міський архітектор Дмитро Скоробогатов. В лютому 1912 року її зведенням зайнявся Ш. Френкель. Будування двоповерхового приміщення на 50 ліжок було закінчено до весни 1913 року. У день відкриття лікарня отримала назву – Міська безкоштовна лікарня імені І. М. Алексєєнко.
Роки громадянської війни
В період громадянських війн лікарня продовжувала надавати допомогу. В 1919 році заклад був визначений як базовий для медичного факультету місцевого університету, але пізніше був зачинений. Після цього лікарня продовжила свою роботу лише у 1925 році, а незабаром перейшла у підпорядкування державного інституту Охорони матері і дитини. Активну роботу щодо відновлення Дніпропетровської лікарні здійснював лікар, професор медицини М. Ф. Руднєв. Він за лічені роки зміг перетворити з нуля лікарню у лікувальний та профілактичний заклад.
Незабаром після смерті Руднєва, на лікарню звернув увагу зовсім інший по цеху діяч – перший секретар обкому Мендель Хатаєвич. У 1934 року він виступив із ідеєю розширення будівель інституту, а в 1935 році вже був готовий проєкт оновлення лікарні, але через святкування 5-річчя ОхМатДиту, підвищення та подальший розстріл ініціатора, про проєкт почали забувати.
Друга світова війна
Під час боїв за місто Дніпропетровськ у 1941 році, приміщення лікарні було сильно пошкоджене, але свою роботу медичний заклад не припиняв – більше 40 діб дітей лікували у бомбосховищах. Із початком повного контролю над містом німецькими військами, лікарняні корпуси перетворилися у залізничну лікарню, військовий госпіталь та дитячу лікарню на 50 місць. Після звільнення міста, лікарня не одразу продовжила свою основну діяльність. До 1946 року в найбільшому з корпусів медичного закладу було здійснено перепрофілювання на керівний відділ Сталінської залізниці.
Відновлення лікарні та сьогодення
З 1957 року лікарня ОхМатДит була переведена до числа міських дитячих лікарень з присвоєнням №3 та збереження в назві імені Професора Руднєва, а ось її первісну назву намагалися не згадувати. Донині дитяча лікарня є найбільшим пам’ятником благодійництва та громадської ініціативи у місті.
Лікарня є, мабуть, єдиним центром, де надається якісна медична допомога новонародженим не тільки містянам, а й людям з області. Саме в цій лікарні вже 26 років, як було відкрито єдине в країні відділення реанімації для новонароджених діточок. Лікарня продовжує свій розвиток – завдяки співпраці з професорами, асистентами кафедр Медичної академії, робиться не лише лікувально-консультативна робота, а й навчання персоналу закладу.
Тепер лікарня має величезний комплекс відділень – реанімація, відділення патології і хірургічне відділення. Все це для того, аби лікування дітей було безперервним, ефективним та закінчувалося одужанням.
