Середа, 17 Липня, 2024

Георгій Єфименко – металургійний новатор Дніпра

Георгій Єфименко є одним з найбільш провідних фахівців Дніпра у галузі металургії. Важливі успіхи його діяльності полягають у формуванні нових способів та технологій обробки залізорудних матеріалів, оптимізації твердого палива за агломерації руд та дослідженні інтенсивності плавлення. Свої відкриття він виклав у низці наукових робіт, а також був нагороджений орденом Леніна, Жовтневої Революції та Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Державною премією Української РСР у галузі науки і техніки тощо. Далі на dnepr-future.

Життєвий шлях та здобутки Георгія Єфименка

Георгій Єфименко народився 30 січня 1917 року в Катеринославі. Отримавши неповну середню освіту, він поступив до ФЗУ при металургійному заводі імені Петровського у 1931 році. Свою професійну діяльність юнак розпочав з посади електрика у цьому ж підприємстві у 1933 році. У 1940 році він успішно закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за фахом «Металургія чавуну». Активне розгортання німецько-радянської війни не дозволило йому скористатися рекомендацією працевлаштування у Криворізькому металургійному заводі. Захистивши диплом, Георгій Єфименко одразу вступив до лав навчальної батареї Західної України. Через 3 дні він був відряджений до Києва, де здобув звання заступника командира зенітно-ракетного полку. Доєднавшись до 8-ї зенітно-артилерійської дивізії, новобраний начальник політвідділу брав участь у військових кампаніях на Курській дузі, визволенні Києва, форсуванні Дніпра та Вісли. По закінченню війни у Берліні був удостоєний орденами Червоної Зірки і Вітчизняної війни ІІ ступеня. Повернення до рідного міста забезпечило Георгія Єфименка посадою інженера-дослідника в металургійному інституті та планами на здобуття наукового ступеня. Захистивши кандидатську дисертацію, молодий фахівець став молодшим науковим співробітником Дніпропетровського металургійного інституту. Одразу після заснування Міністерства вищої і середньої освіти Української РСР у 1955 році, Георгій Єфименко був призначений заступником міністра. Його організаційна діяльність розпочалась з розбудови Алчевського гірничо-металургійного інституту, філії якого згодом перетворились на елітні навчальні заклади. Просування дослідницької діяльності фахівця підтвердилось його відкриттям лабораторії підготовки металургійної сировини. Після здобуття докторського ступеня у Московському інституті сталі і сплавів у 1971 році, він спрямував свої наукові роботи на вдосконалення використання металургійної сировини в спеціалізованих агрегатах та управлінні доменним процесом. З 1973 року науковець очолював Міністерство вищої освіти УРСР протягом 9 років. Після цього поєднував лекторську та організаторську діяльність у Київському політехнічному інституті на факультеті інженерної фізики. З того часу його керівництво ознаменувало собою стрімкий розвиток нових металургійних процесів і технологій у межах освітнього закладу. Помер Георгій Єфименко 25 червня 2012 року на Байковому цвинтарі разом зі своєю жінкою.

Фото: КПІ

Спадщина та вплив Георгія Єфименка

За час своєї плідної діяльності Георгій Єфименко відзначився як професійний новатор, який вправно застосовував сучасні методи у розвитку металургійних технологій. Його наукова спадщина складається з 60 винаходів та 200 наукових праць. До підготовлених ним підручників для вищих навчальних закладів належить «Металургія чавуну», «Сталь на рубежі століть», «Аналіз розвитку й техніко-економічні проблеми прогресу виробництва сталі у світі» та інші. Поділившись фундаментальним досвідом зі своїми студентами, він виховав покоління студентів та підготував понад 50 докторів наук.

Фото: Вікіпедія

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.