Вільна поштова станція вважається першою поштовою конторою Катеринослава. Вона слугувала не лише матеріальним, фінансовим та інформаційним засобом комунікації, але й постоялим двором тракту. Пункт привертав увагу відомих українських та російських діячів. Рідкісний спеціалізований комплекс зберігає звання видатної пам’ятки національного значення, яка вплинула на подальший історичний та архітектурний розвиток місцевої системи поштового зв’язку. Далі на dnepr-future.
Історичний контекст заснування поштової станції
Загальне збільшення попиту на поштові послуги послугувало приводом для проєктування першого спеціалізованого закладу у місті. Відомо, що Вільна поштова станція розпочала свою роботу у 1787 році на чолі з Михайлом Власовим. Власник утримував пункт обслуговування за 300 рублів на рік, контролюючи ретельний відбір та складання присяги найманців. Усередині XIX століття міська влада вирішила придбати для розбудови нової контори садибу Щекутіна. У другій половині ХІХ століття у флігелі будівлі відкрилась перша місцева поштово-телеграфна та телефонна станція. З розвитком популярності архітектурної пам’ятки у її готелі побували Шевченко, Пушкін та Бєлінський, а загальний соціальний центр відвідали Яворницький, Гончар, Рильський, Махно, Брежнєв та Щербицький. На початку наступного століття втілення проєкту з реформування Вільної поштової станції було покладено на плечі петербурзького архітектора Василя Бочарова. Разом з командою будівельників, серед яких був Харманський, Бродницький та Міклашевський, він успішно завершив виконання плану до весни 1905 року. У результаті триповерхова споруда у стилі провінційного класицизму стала прикрасою центральної вулиці міста. Діяльність оновленого головпоштамту була розпочата у розпал Першої російської революції з барикадними боями. Будівля послугувала місцем концентрації збройних сил УНР під час вирішальної битви з червоногвардійськими загонами більшовиків. Підкріплення ворожої сторони змусило українське військове формування залишити позиції. У зв’язку з цим профспілковий комітет поштово-телеграфної контори висловив осуд загарбницької політики Російської імперії та підтримав Центральну Раду. До того ж, за часів Радянського Союзу, у 1953 році у центральному залі була встановлена меморіальна дошка про “розгром останнього осередку контрреволюції”. Будівлі також вдалось вцілити під час Другої світової війни, коли німецькі окупанти перетворили її на солдатську казарму. У 2005 році головпоштамт зазнав капітального ремонту, під час якого було реставровано інтер’єр та фасад. Незважаючи на воєнні події за перебування у складі 4 держав, головне поштове відділення Дніпра зберегло свою історичну архітектуру та функціональність.
Вплив поштової станції на суспільне та економічне життя міста
Тривалий розвиток дніпровської пошти відбувався за вкрай несприятливих технологічних та політичних умов. Втім Вільна поштова станція пройшла шлях від епохи модерну з ранніми телеграфами та телефонним зв’язком до сучасних інновацій з комп’ютерами, принтерами та апаратами електронної черги. Складні економічні обставини не завадили дніпровському головпоштамту поступово інтегруватися в соціальні процеси зближення регіонів. Місцеві засоби комунікації продовжують відігравати важливе значення у внутрішніх та міжнародних доставках, які налагоджують торгівлю, обмін інформації та зростання підприємств. До того ж катеринославська споруда модерного стилю є важливим культурним осередком, що відображає вдосконалення архітектурного мистецтва міста.
