Дніпро – це місто з дуже великою історією з багатьма цікавими легендами, які передаються містянами з покоління до покоління. Історія та які ж секрети зберігає житловий масив Ігрень? Далі на dnepr-future.
Дивовижним чином назва маленького поселення розповсюдилась на чималу територію лівого берега міста та стійко закріпилася в масовій свідомості практично всіх жителів міста. І якщо причини поширення топоніму криються в історії заселення краю, його трактування досі залишається загадкою.
У другій половині вісімнадцятого сторіччя на мисі Підкова виникло невелике поселення Огрень, що між річкою Самарою та Ігренською затокою. Після інтенсивного заселення в кінці XVIII сторіччя Північного Причорномор’я стали швидко з’являтися ще такі селища, як слобода Одинківка (Куличенково), Рибальське, Олександрівка та інші.
Після будівництва залізничної дороги в 1872-1873 роках біля кожної з її станцій стали з’являтись все нові і нові селища. Таким чином з’явилися Ксеніївка та Нова Ігрень.
В 30-ті роки XX-го сторіччя в Катеринославі спостерігався інтенсивний розвиток промислової потужності, що в свою чергу призвело до збільшення чисельності населення передмістя. В 1959 році всі селища були об’єднанні в одне місто районного підпорядкування – Ігрень (Ігрень, Одинківка, Рибальське, Ксеніївка разом з Катеринославською колонією душевнохворих). Відповідно вся територія отримала назву розташованого на ньому міста.
В 1977 році Ігрень увійшло до складу міста Дніпропетровськ
Назва Ігрень на сьогоднішній день це назва цілого історичного пласту, який займає найбільшу частину Самарського району. Слово Ігрень фігурує як в назвах населених пунктів (Ігрень або Стара Ігрень – це містечко в кінці XIX віку; наразі невелике поселення за Ігренською затокою; хутір Новая Ігрень – наразі це осередок житлового масиву Придніпровськ; Нова Ігрень – уся східна частина Самарського району) в природній топонімії – Ігренський мис та затока, а також об’єктів соціально-економічної інфраструктури – станція Ігрень, Ігренська психіатрична лікарня, Ігренська пристань та інше.
Яким чином в народній пам’яті укоренилось загадкова «Ігрень»?
Найбільш розповсюдженішу легенду відносять до події 1660 року, коли кошовий отаман Іван Сірко влаштував засаду для татар біля гирла Самари, що поверталися по річці Дніпро після свого чергового набігу. Згідно легенди, коли з цього місця тікали татари, то вигукували: «Огрень! Огрень!», що у перекладі звучало, як: «Прокляте, прокляте місце!» З часом це слово трансформувалось в слово: «Ігрень», яке в собі мало негативний сенс. Під час археологічних розкопок на Ігренському та Поповому мису були знайдені численні артефакти, які підтверджували можливість даної битви.
Ще одне трактування Ігрені, як проклятого місця
Місцеві розповідають про запеклі бої у 1943 році, колі відвойовували власну землю у ворога, радянські війська за 1 день розбили війська окупантів в районі Ігрень та не спиняючись, пішли на Дніпропетровськ. Згідно легенди, німці також вигукували: «Прокляте місце!», згадуючи про Ігрень та тікаючи.
Крім того, в цьому районі розташовані 2 об’єкти, що тим паче згущують фарби історії та похмуру асоціацію: Ігренське звалище та золовідстійник Придніпровської ТЕЦ. Не слід скидати з рахунку ще всім відому психіатричну лікарню та туберкульозний диспансер.
