Чи театральне місто Дніпро? За кількістю театрів безумовно так. Але не кожен театр може похизуватись постійною любов’ю глядачів. І це не показник майстерності театральних труп. У місті практично немає реклами театрів. Гості, що починають знайомство з Дніпром з вокзалу, не побачать театральних афіш. Реклама розміщується лише біля самих театрів. Звичайно, є інтернет, але там знайомляться з репертуаром лише завзяті театрали. А між тим, афіша на зупинці транспорту, чи в якомусь іншому людному місці, може зацікавити і привести до театру не одного нового глядача. А подивитись в наших театрах є що. Далі на dnepr-future.
Історія і театри Дніпра
Мабуть не всі знають, що саме в нашому місті був створений перший державний театр України. У 1918 році у Києві заснували перший професійний театр. Головним режисером став О.Загаров, а директором – І. Мар’яненко. В репертуарі театру було багато вистав української класики.
У 1927 році театр переїхав до нашого міста і отримав тут постійну прописку. Така історія Дніпровського державного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка.
100 років на сцені. Дніпровський державний академічний український музично-драматичний театр імені Шевченка
Театр залишився вірним традиціям і до сьогодні на його сцені провідне місце належить творам українських класиків, але в сучасному прочитанні. Театр еволюціонує разом з глядачем.
Приміщення Дніпровського державного академічного музично – драматичного театру імені Шевченка недавно відремонтоване. Воно збудоване в 1913 році. Тоді тут розміщався Англійський клуб. Зараз фасад змінений, на ньому розміщені барельєфи найвідоміших постановок театру. В середині – розкішне фойє, мармурові сходи, зимовий сад, на другому поверсі іще одне фойє з скульптурами муз.
Репертуар театру постійно поповнюється і кожна вистава стає подією театрального життя міста.
Дніпровський академічний театр драми та комедії
Дніпровський академічний театр драми і комедії заснований у 1927 році. Але будівля театру має значно багатшу історію. Вона збудована в 1847 році. В ній розміщувалась гімнастична зала. На основі цієї будівлі в 1907 році архітектор Ф. Булацель спроектував зимовий театр. А ще через двадцять років, у 1927 році театр знову змінив вигляд, і став постійною домівкою для Дніпровського академічного театру драми і комедії.
Уже після війни за проектом архітектора Олександра Красносільського театр здобув сучасний вигляд. Будівля має статус пам’ятника архітектури національного значення.
Глядацька зала розрахована на 1200 чоловік. На сцені театру свого часу виступали такі великі артисти як Іван Паторжинський, Федір Шаляпін, Леонід Собінов.
Раніше театр був російським, а сьогодні тут ставлять вистави і українських класиків. Театр завжди був популярним серед містян і сьогодні , не дивлячись на проблеми, які переживає взагалі культура, і всі театри, він має свого глядача.
Дніпровський академічний театр опери і балету
Історія театру не така давня. Заснований він 26 грудня 1974 року. Але у нашому місті до цього вже був оперний театр. Називався він Дніпропетровський робітничий оперний театр, заснований у 1931 році. Щоправда існував він недовго і після війни вже не працював.
Відкрився Дніпровський академічний театр опери і балету виставою «Лебедине озеро» Петра Чайковського. Перший рік роботи театру був дуже продуктивним на нові вистави. Було здійснено вісімнадцять постановок.
У 2003 році театру було присвоєне звання академічного. Зараз репертуар театру складають класичні тори та сучасні вистави. Театр успішно гастролював за кордоном.
Зараз Дніпровський академічний театр опери і балету переживає нелегкий період. Карантин, фінансові проблеми негативно вплинули на ситуацію. Але творчий колектив працює, готуються прем’єри і з успіхом проходять вистави, які вже полюбили дніпровські завзяті театрали і гості міста.
Театр одного актора «Крик»
Гордістю міста є театр одного актора «Крик». Рік його народження – 1989 . Тоді молодий актор театру ім. Шевченка Михайло Мельник вирішив піти у самостійне творче життя. Він створює чи не найперший в Україні театр одного актора.
Зараз М. Мельник – народний артист України, почесний громадянин міста, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Він є художнім керівником, директором, режисером – постановником , актором і костюмером свого дітища.
На його виставах завжди переповнена зала, глядачі сидять навіть на сходах. Постійна аудиторія до 80 відсотків – молодь.
Але його театр досі не має свого приміщення. Розміщується він у будинку архітектора. В залі, який має форму амфітеатру, сцена як така відсутня.
Актор грає в безпосередній близькості до аудиторії. Всю виставу він наодинці з глядачем.
Дніпровський міський театр ляльок
Наймолодший професійний театр у Дніпрі – Дніпровський міський театр ляльок. Заснований він у 2001 році. Невелика творча група з лялькового театру, який працював тоді у місті, створила молодіжне об’єднання.
Сьогодні це повноцінний театр, який користується великою любов’ю уюних містян. Талановита трупа ставить вистави на твори відомих класиків та сучасних авторів. Основний репертуар розрахований на дітей, але є і вистави для дорослих.
Театр працює у будівлі дитячого садка . Свого приміщення не має.
Дніпровський академічний молодіжний театр
У 1969 році у нашому місті відкрився театр юного глядача. За час існування театру його очолювали відомі театральні діячі. Ставились вистави для дітей, юнацтва і дорослого глядача. Один з особливо успішних періодів театру припадає на вісімдесяті роки минулого століття. В 1986 році молодий режисер Валерій Бугайов поставив виставу «Маленький принц» за казкою А.де Сент-Екзюпері. Обласне телебачення екранізувало цю виставу і її показували на всю країну. Вистава стала лауреатом республіканського фестивалю театрів ляльок.
У 1997 році відбулося об’єднання театру юного глядача і лялькового і театр отримав назву «Молодіжний».
Дніпровський молодіжний театр «Віримо»
Історія народження театру « Віримо» незвичайна. Режисер і педагог Володимир Петренко у 1991 році створив театральну студію. А через півроку на сцені тодішнього Будинку піонерів відбулася прем’єра першої вистави «Дім Бернарди Альби» за відомою п’єсою Гарсіа Лорки. Вистава мала шалений успіх.
Драматичний гурток виріс в авторський театр. Кожна вистава не проходила непоміченою. Молодь стала постійним глядачем. Вистави неодноразово відзначались на регіональному фестивалі театрального мистецтва і колектив традиційно отримував фестивальні гран-прі. Популярність театру протягом багатьох років зростає. Театр постійно експериментує і не перестає дивувати глядачів новими виставами.
У 2003 році Дніпровська міська рада прийняла рішення надати трупі статус професійного театру. Незмінним керівником його є і до сьогодні Володимир Петренко.
Театр не має свого приміщення і досі працює в колишньому Будинку піонерів.
Окрім перелічених театрів у місті існує ще багато театральних експериментальних об’єднань. Театралам є з чого обирати.
