П’ятниця, 29 Березня, 2024

Як дніпровський гуртожиток став пам’ятником архітектури?

Пам’ятка знаходиться за адресою вул. Лазаряна, 2. Будівля складається з 5 майже однакових блоків, які блокуються між собою зі здвигом, утворюючи в плані східчасту форму. Більше на сайті dnepr-future.com.ua.

Будівля при Дніпропетровську

На основі розробленого «Секцією соціалістичного розселення Держплану РРФСР» в 1930 р. генплану, дніпропетровський архітектор К.Г. Щукіним виконав проєкт першої будівлі комплексу – гуртожиток №1. До вересня 1931 р. корпус (без внутрішнього та зовнішнього опорядження) було збудовано і відкрито для студентів будівельного та електротехнічного факультетів. У квітні 1932 р. будівлю було остаточно прийнято в експлуатацію, а до березня 1933 р. всі навчальні аудиторії та кабінети було перенесені в новозбудований навчальний корпус. З цього часу кожен з п’яти факультетів інституту отримав в гуртожитку свій блок з окремим входом. Крім житлових кімнат на 4-5 студентів, в кожному блоці розміщувалися загальна роздягальня, червоний куток та кімнати для відпочинку.

В кінці 1930-х рр. вздовж сучасних проспекту Гагаріна та вулиці Лазаряна споруджується огорожа (потиньковані цегляні стовпи з металевими решітками), біля будівлі облаштовують ворота та вхід на головну алею, вздовж якої розташовані ґанки усіх п’яти блоків гуртожитку. Водночас починаються роботи з опорядження фасадів: на головному фасаді великі віконні прорізи розділяють на два вікна, фасади блоку №1 тинькують та прикрашають декоративними елементами. Роботи припиняються з початком воєнних дій Німеччини проти СРСР.

Під час військових дій в 1941-1943 рр. пам’ятка майже не постраждала (вибиті шибки, окремі вікна та двері). До навчального року 1945/46 рр. силами студентів та викладачів гуртожиток вдалось частково ввести в експлуатацію (через відсутність водопостачання довелось спорудити тимчасові польові вбиральні). В 1950-і рр. виконується опорядження всіх фасадів за довоєнним проєктом. В 1960-і рр. металеву покрівлю на гуртожитку було замінено на шиферну.

В 1980-і рр. було перероблено огорожу території навчального закладу та по новому оформлено головний вхід на територію інституту.

Були проведені наступні роботи: 

  • огородження частково демонтували;
  • вхідну зону виділили підпірними стінками, ліхтарями та встановленим на газоні бетонним знаком «Институт инженеров железнодорожного транспорта»;
  • на алеї встановили металевий бар’єр, який блокував в’їзд транспорту; 
  • бічний фасад блоку №1 було розкрито на вул. Лазаряна, в цокольному поверсі якого розмістили вузол зв’язку;
  • новий ґанок розмістили поряд з ґанком пожежної сходової клітини (останній було розібрано, хоча дверний проріз залишили).

Також перебудували вхід в блок №1: по периметру півциркульного еркера було зведено стіни, які потинькували аналогічно стінам цокольного поверху, нові віконні та дверний прорізи повторили ритм прорізів еркеру.

Сучасний стан

На сьогодні для гуртожитку №1 ДНУЗТ влаштовано головний вхід у блоці №3, інші чотири входи пристосовано під різні функції (продуктовий магазин, перукарня, гуртожиток військової кафедри, та інше).

У 2020 році на будівлі пам’ятки встановили охоронну табличку, в якій зазначено, що «Гуртожиток № 1» – це пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний №91/2, і що пошкодження карається законом.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.