Центр Катеринославської губернії завжди славився не тільки, як торгове, а й культурне місто. На початку 20 століття там виходили десятки журналів, які охоче купували містяни. Йдеться не тільки про формати жіночої моди, свої вагомі видання мали міська дума та губернське земство, випускали гумористичні й технічні підбірки. Окремо видавали й українські журнали, на які теж тримався непоганий попит. На жаль, більшість назв забулися за багато років, однак деякі екземпляри збереглися у дніпровських музеях та бібліотеках. Ознайомитися з ними варто, бо містять чимало цікавого для сучасних дніпрян. Далі на dnepr-future.
“Селянська справа в Катеринославській губернії” – перший журнал Катеринослава
Про першу газету відомо багатьом мешканцям міста, це “Катеринославські губернські відомості”, які почали випускати з 1838 року. Видання утрималося на ринку преси аж до 1918 року, що можна вважати гарним рекордом. Кандидат історичних наук, завідувач відділу Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максим Кавун розповів журналістам інтернет-видання “Gorod.dp.ua”, що з 1872 року у Катеринославі з’явилися ще й “Катеринославські єпархіальні відомості”. Однак найбільша кількість газет почала виходити лише на початку 20 століття, саме тоді їх почали “наздоганяти” за популярністю різні журнали.
Випуск журналів вимагав не лише грамотного видавця, а й фінансових вливань, а ще – цільової аудиторії, як сказали б сучасні менеджери. Офіційно статус журналу отримало видання “Селянська справа в Катеринославській губернії”, його ще називали журналом губернської присутності у селянських справах. Перший номер з’явився у 1863 році, незабаром після скасування кріпосного права. Видали лише 25 номерів, далі роботу згорнули. Науковці припускають, що цей журнал представляв лише зібрання стенограм земства за кілька десятиліть.
Журнали міської думи й губернського земства
Видання “Вісник Катеринославського земства” з’явилося у 1903 році, виходило 2 роки. Згадується в різних джерелах і як газета, і як журнал, але науковці певні, що до формату журналу таки ближче. Вміщував великі цікаві нариси з життя губернії, висвітлював проблеми сільського господарства, робітничих районів. Але інтерес до публікацій падав, тому після закриття журналу земство вирішило обмежитися “Катеринославською земською газетою”. Вона виходила з 1915 до 1917 року. За радянської влади її перейменували на “Народне життя”.
У міській думі теж не залишилися без свого друкованого видання. У 1907 році вийшов журнал “Вісті Катеринославського міського громадського управління”, який випускався 10 років. Це можна назвати дуже солідним стажем. Журнал книжкового формату видавали раз на 2 тижні, редакторську роботу виконували в різні часи міський голова, секретар управи. На сторінках преси містян знайомили з рішеннями Катеринославської міської думи, управи, стенограмами засідань та дебатів з різних питань.
Українські журнали в Катеринославі
Перший український журнал з’явився у Катеринославі у 1906 році, він отримав назву “Добра порада”. Видали тільки 4 номери протягом лютого і березня. Статті були присвячені проблемі викладання у школах українською мовою, ідеї пам’ятника Тарасу Шевченку, різноманітним культурним аспектам розвитку міста. Редакторами були громадські діячі Микола Биков та Костянтин Дияконів, випускали журнал у друкарні Барановського в Катеринославі. Свою позицію редактори пояснили тим, що хотіли б стати на обороні інтересів українського народу.
У тому ж 1906 році з’явився ще один український журнал – “Запоріжжя”, який спробував видавати відомий дослідник Дмитро Яворницький. Випустив його за власний кошт відомий у місті меценат і багач Володимир Хрєнніков. Планували випускати щотижня, але, на жаль, все завершилося одним номером. Причиною закриття став опублікований вірш Шевченка “Розрита могила”.
Відомий журнал “Дніпрові хвилі”
Набагато довше протримався на ринку періодики український журнал “Дніпрові хвилі”. Його почали видавати у 1910 році, а припинили у 1913 році. Ініціатором і редактором видання став відомий український активіст, народник Кузьма Котов. “Дніпрові хвилі” називали то газетою, то журналом, але за книжковим форматом до журналу був ближче. Сам Котов частіше називав видання “Українським журналом”. Виходив він двічі на місяць, на сторінках висвітлювали проблеми суспільства, національно-культурного відродження.
А ще автори статей знайомили містян із заходами. які проводила місцева організація “Просвіта”, зокрема, концертами і театральними виставами. Свої матеріали друкували такі відомі культурні діячі Катеринослава, як Дмитро Яворницький, Антін Синявський, Адріан Кащенко. Журнал привертав увагу не лише цікавими статтями, а й гарним оформленням. З оригінальними заставками працював відомий міський художник Густав Берс.
Гумористичні журнали Катеринослава
Знайшлися у місті автори, які прагнули висміювати пороки суспільства через періодику, але проіснували такі журнали недовго. Першим у цій серії був “Метеор”, який виходив у 1895-1896 роках, його ще називали містяни “Кометою”. На жаль, невідомо, хто був видавцем, редактор писав під псевдонімом “Скалапендра”. Схоже, він чудово розумів, що довго видання не протримається, тому чесно відзначив у підзаголовку, що журнал виходить невизначено. Запалу вистачило лише на 2 випуски.
Але редактор не здався і у 1897 році спробував видати новий журнал під назвою “Бомба. Гумористичний листок”. Але він протримався ще менше – лише 1 випуск. Сучасні науковці з’ясували, що у 1896 році в Катеринославі виходив ще журнал “Трезвон”, але про його особливості та відповідальних осіб нічого не відомо. На початку 21 століття 2 примірники цих періодичних видань зберігалися у бібліотеках Москви та Санкт-Петербургу.
Ще одна спроба налагодити випуск гумористичного журналу була у редактора-видавця Кудрявицького. У 1905 році він видав журнал під назвою “Гак”, другий випуск вже мав назву “П’явка: щотижнева сатирико-гумористична збірка”. Третій номер вийшов, як “Шпік”. Але на цьому спроби й завершилися. Трохи довше протримався журнал видавця Дороніна – “Катеринославський свисток: Суспільно-сатиричний журнал з карикатурами”. Планувалося випускати його двічі на місяць, але у 1908 році побачило світ лише 4 номери. Така ж доля спіткала у 1910 році щотижневик “Катеринославський сатирикон” під видавництвом Ароновича. Сучасні українські дослідники пояснюють ці невдалі старти різними причинами: місцевий менталітет, політика влади, слабка фінансова підтримка редакторів.
Культурні журнали Катеринослава
Аналогічна ситуація склалася з журналами з культури. З 1912 до 1915 року двічі на місяць виходив “Вісник театру”, про його перший випуск повідомлялося у газеті “Катеринославський ранок” у грудні 1912 року. Автор писав, що періодичне видання буде виходити за редакцією досвідченого фахівця Сахарова і висвітлюватиме цікаві події з театрального життя всієї Російської імперії. Цей журнал, де друкували новини про вистави, гастролі та життя зірок того часу охоче купували містяни. Протягом 1913-1914 років навіть випускали адресні покажчики місцевих театрів-вар’єте, як спеціальні програми до журналу.
Приохотити катеринославців до естетики намагався журнал “Південний тиждень” з гарними ілюстраціями, спрямований на літературу та мистецтво. Його редактором став Бердичевський. Купувати видання могли містяни протягом 1912 року. Кілька номерів збереглося в бібліотеках сучасного Санкт-Петербурга. Конкурентом “Південного тижня” став журнал “Огляд мистецтва”, про його відкриття теж писала газета “Катеринославський ранок”. Редактор-видавець Майборода забезпечував цікаві театральні новини, інформацію про художників та нові віяння у мистецтві. Видання мало популярність до 1914 року. Можливо з часом журнали на тему культури стали більш шанованими у Катеринославі, але з початком Першої світової війни чимало періодичних видань припинили роботу. І журнали цього напрямку – одні з перших.
Джерела:
