Вівторок, 19 Березня, 2024

Як Фейсбук «шпигує» за нами

 

 

Сьогодні соціальні мережі можна назвати «чорною дірою», у яку потрапляють ваші особисті дані, які легко можуть стати «надбанням» громадськості. Людині важко уявити своє життя без інтернету в сучасних умовах. Такі мережі як Facebook, Twitter, Instagram та інші, менш популярні, стали платформою для спілкування з друзями, знайомства та обговорення найрізноманітніших тем, але всі вони мають темний бік. Люди не замислюються про небезпеку, викладаючи свої світлини та персональну інформацію на такі звичні сторінки соціальних мереж. Користувачі соцмереж вказують свою дату народження, контактні телефони, свою адресу, місце роботи. А підчас листування сьогодні мало хто фільтрує теми розмов та взагалі тут, зазвичай, людина повністю нехтує обережністю, хоча випадки, коли «майстри» зламують пароль від аккаунту – не рідкість в наш час розвинених технологій, пише dnepr-future.com.ua. Чим може обернутися така відкритість світу?

Людина, як під мікроскопом

Сьогодні можна буквально загубитися серед величезного потоку інформації в інтернеті, який містить не лише ту інформацію, якої ми потребуємо. Мільйони рекламних постів та оголошень автоматично підлаштовуються під наші локації, вподобання, інтереси, вік, стать. Навіть те, що ви створи електронну пошту вже гарантує, що вам будуть показувати рекламні оголошення та надсилати листи із різноманітними пропозиціями сервісів, заходів, товарів та послуг. Є люди, які ніколи не створювати свої аккаунти в соцмережах та не користуються емейлом. Достатньо переглянути відео на YouTube, і він запропонує вам подивитися схожі ролики та рекламу, сформуючи підбірку контенту відповідно до вашої історії переглядів.

Все це відбувається за допомогою алгоритмів соціальних мереж, які просто захоплюють своєю масштабністю. Вони непомітно проникли в наше життя, збираючи все більшу кількість інформації про нас до дрібних деталей. Здається ваш аккаунт у Facebook знає все про вас, краще ніж ваша мама. Це дійсно вражає та насторожує водночас.

Ми не в змозі сховатися від реклами, це схоже на плату за можливість використовувати безоплатно мережу інтернет. Багато хто з європейців все ще намагається захищати свої межі, вказуючи на своїх сторінках не справжні дані, приховуючи фото  та створюючи собі псевдоніми. Але часто сторінка у Facebook цікава роботодавцям, які можуть скласти перше враження про майбутнього працівника, переглянувши його профіль.

 Дослідження рекламних алгоритмів

Людмила Люшенко, яка навчається в 10 класі Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» вирішила дослідити алгоритми,  за якими працює таргетована реклама на Facebook. Це та реклама, яка пропонує нам продукти чи послуги відповідно до наших найімовірніших вподобань. То як же соціальні мережі виявляють наші інтереси та смаки?

Молода дослідниця поділилася отриманими результатами на заході до Дня безпечного інтернету в університеті Драгоманова.

Дівчина виявила які способи використовують соціальні мережі для створення таргету, а саме як відбувається виділення цільової аудиторії – людей, які будуть спостерігати на своїх сторінках спеціальну рекламу, яка спрямована саме на них. Людмила пояснює як саме «поводяться» алгоритми відповідно до зміни або додавання нової інформації про конкретну людину в її соцмережі, а також що відбуватиметься, якщо мінімізувати кількість даних про себе при створенні свого профілю вперше. Виявилося, що активність алгоритмів прямопропорційна кількості інформації, яку ми вказуємо. За відсутності будь-яких даних про людину, її можуть вважати ботом.

Здавалося б, всім відомий факт про те, що показ реклами оснований на персональних даних, які ми вказуємо, або які збираються за нашими переглядами в мережі інтернет. Але мало хто помічає як працює цей процес.

Щоб побачити як працює механізм  збору та використання особистої інформації для рекламного таргету, ліцеїстка створила кілька сторінок придуманих осіб у соціальних мережах  та проаналізувала рекламу, що пропонувалася на сторінках цих профілів. Таким чином, дівчина продемонтсрувала глобальність даного питання.

«Багато людей не думають про те, що їхні дані якимось чином використовуються. А якщо і думають, то переважно нічого з цим не роблять. Але насправді мережа постійно формує пропозиції для користувачів, враховуючи їхні інтереси й те, чим ті займаються, де живуть, де працюють і так далі», — пояснює Людмила Люшенко.

Від таргетованої реклами не втекти

Цікавою є історія про один зі створених профілів – фейкова сторінка молодої жінки. Було створено декілька акаунтів для цієї жінки, а саме Facebook, Instagram, Twitter та інші. Спочатку на протязі 3 днів показували звичайну неперсоналізовану рекламу, але на четвертий день були оголошення з врахуванням демографічних даних, жінці пропонували придбати косметичні засоби.

 Згодом дослідниця зробила два пости у Twitter, де згадала про вигадану дитину, яку нібито мала жінка. Перший твіт містив інформацію про вік дитини, а в іншому було написано, що це хлопчик. Одразу після цих публікацій, реклама стала пропонувати одяг для хлопця 2-3 років.

Ключовим моментом є те, що рекламні оголошення з’явилися у пошуковій системі, в якій раніше не було подібних запитів про пошук дитячого одягу. Людмила прийшла до висновку, що алгоритм сформував пропозиції на основі вигаданих даних про жінку та її дитину.

Інший, створений дослідницею профіль з мінімальною кількістю інформації про користувача. Алгоритм не зміг на основі мінімальних даних виявити інтереси та демографічні дані вигаданої особистості. Серед рекламних оголошень було промо води, туризму та послуг мобільного оператора, тобто реклама нейтрального характеру. Згодом система «дійшла до висновку», що сторінка належить юнаку підліткового віку. Серед рекламних пропозицій з’явився відповідний одяг, аксесуари та музика для хлопця-підлітка. Через 10 днів замість реклами було показано декілька соціальних опитувань з метою виявити все ж таки інтереси користувача незаповненою сторінки. Через місяць з моменту створення сторінки, вона стала функціонально обмеженою, тобто розпізнаною як бот. Користувач сторінки не міг користуватися деякими сервісами та вводити капчу.

 Що з цим робити?

 

Не варто хвилюватися. Таргетована реклама не така вже страшна. З точки зору рекламодавців, цей інструмент аналізує дані користувачів, що надає змогу підбирати рекламу відповідно до інтересів користувачів інтернету, тим самим збільшуючи прибуток, зекономивши час. У реклламодавців є дилема: розповсюджувати бульшу кількість рекламних оголошень, які не будуть цікаві кожному конкретному користувачу, або ж обирати рекламу у відповідності до інтересів кожного, щоб зацікавити людину тим чи іншим продуктом або послугою.

Можна подбати про свою безпеку. Перш за все потрібно читати запити, які надходять від додатків на вашому девайсі. Комп’ютерна або мобільна гра часто запитує доступ до ваших контактів, місцезнаходження, галереї та інших даних. Багато хто підтверджує ці запити на автоматі, не замислюючись для чого грі така інформація про вас. У кожного є вибір чи бути йому уважним.

Людмила Люшенко підтвердила те, що усі соцмережі, якими ми користуємося щодня активно збирають, аналізують та використовують наші приватні дані, про захист яких слід дбати та бути уважними.

Дівчина продемонструвала результати своєї дослідницької роботи на конкурсі «ТехноУкраїна». Їх достовірність перевірена відділом таргетингу мобільного оператора. Людмила Люшенко рекомендує висунула пропозицію щодо використання свого дослідження на шкільній інформатиці.

 «Там часто кажуть: «віруси — погані, не треба їх качати». Гадаю, значно краще буде розповісти про ось такі алгоритми. Це стосується кожного, адже соціальними мережами та інтернетом взагалі користуємося ми всі» – зауважила юна дослідниця.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.