Нещодавно у Дніпро завітав Президент України Володимир Зеленський, він проінспектував кілька інфраструктурних об‘єктів, побував у МакДональдсі, але першочергово завітав у Гімназію №33, що розташована на вулиці Троїцькій, 1. Переглядаючи репортаж у новинах, городяни навіть не одразу зрозуміли, що це та сама гімназія, що колись була звичайною архаїчною будівлею, нагадаємо, Маріїнській гімназії нещодавно виповнилося сто п‘ятдесят років. Саме вона є найстарішим діючим закладом освіти, що була створена ще за часів Катеринослава, профункціонувала весь час існування Дніпропетровську, а тепер діє у Дніпрі, пише dnepr-future.com.ua. Так що ж треба зробити, щоб оновити школи та простір навколо них?
По-перше, було відновлене тротуарне покриття, що оточувало школу. Кілька років воно було частково демонтовано, але тепер є остаточно відновленим.
По-друге, було оновлено покриття стін, отже екстер‘єр значно преобразився: вицвіла жовта фарба була вкрита приємним для очей глиняним кольором.
За незрозумілих причин були демонтована пам‘ятна дошка Вадима Сидура – дніпрянина, скульптора та ветерана Другої світової війни. Також з панорами стіни зникла дошка-пам‘ятник Олександри Калмикової, про яку на дошці значилось: «… революціонерка, прибічниця Володимира Ілліча Леніна», враховуючи політичну кон‘юнктуру, вона навряд чи повернеться.
За часи більшовицької влади гімназія проіснувала у статусі школи, ліквідуючи будь-які рівні престижності, у дві тисячи третьому році їй був повернений статус гімназії, а дві тисячі десятого року відновлене позначення «Маріїнська».
На плані відновлення були елементи зелених вставок та збережений жовтий колір. Судячи з результату, на певному моменті капітального відновлення було прийняте рішення відмовитись від тих елементів, які, скоріш за все, були визначені надлишком.
