Вода грає найважливішу роль життєдіяльності людини. Як з’явився перший водопровід у нашому місті та які складнощі пов’язані з його появою – дізнаєтесь у нашому матеріалі на dnepr-future.
Історія появи
Водопровід у Катеринославі був проблемою важливішою, ніж будь-які архітектурні проєкти. Архітектор Іван Старов передбачав труднощі з водопостачанням ще під час проєктування міста, тому розташував житлові квартали як у нагірній частині, так і низинній. Але його плани змогли реалізуватися лише на половину, побудувавши квартали у центрі міста від Оперного театру до вул. Барикадний. А нагірну частину залишивши без забудови та без водопостачання.
Чому так сталося? Вся справа в Українському кристалічному щиті, через яку на даному граніті було непросто щось будувати.
Князь Потьомкін чудово розумів, що висока гора з відсутністю води заважатиме розвитку Катеринослава. Проблему Іван Старов запропонував вирішувати цікавим чином, розмістивши величезний басейн на гірській частині. За одним із задумів, мала стояти статуя посередині басейну. Яма мала бути квадратною і з глибиною понад 20 метрів.
Будівництво почалося, але після смерті Потьомкіна роботи припинилися. Розрита яма принесла чимало горя мешканцям Катеринослава. У неї випадково падали чи гинули як люди, так і худобу.
У середині 60-х XIX століття місту виділили гроші для будівництва водопроводу та зібрали для цього комісію. Незважаючи на інформацію у пресі, кілька років ніхто не хотів брати на себе таку важливу місію. Все це тривало доти, доки наприкінці 1868 року місто не відвідав одеський інженер – Фрідріх Ротман. Інженер уже мав досвід, він будував водопровід для Одеської залізниці. Тому представники міської Думи вирішили провести з ним складні переговори, і зрештою одесит погодився. Але грошей виділили менше за необхідну суму, що надалі відобразилося на якості будівництва. Окрім того, сам проєкт городяни критикували.
Водопровід був відкритий у нашому місті у 1869 році. Його відкрили на кілька тижнів пізніше, ніж планували. І завдяки цьому гірська частина нашого міста змогла отримати водопостачання. Водопровід належав інженеру Ротману, але одесит надавав воду безкоштовно для гасіння пожеж та поливів міських вулиць.
Паркан води проводили біля парку ім. Шевченка (тоді Потьомкінський сад), звідти вода вирушала на Соборну площу і після цього розподілялася містом. Пропускна спроможність водопроводу становила 1000 цебер за добу. Вартість відра води становила 0,25 копійки. Незважаючи на відкриття, водогін критикували за каламутну воду поганої якості.
Розвиток водопостачання
До середини 80-х XIX століття розвиток йшов невпевненими кроками, було прокладено лише близько 4 верст. У 1886 році водогін переходить у власність інженера Винарського В.Я.
Завдяки цьому з’являються фільтри, насосна станція, водонапірна вежа та розширюється водопровідна мережа. А труби довели вже вниз до самої Озерки (у ті часи Озерна площа).
З архітектурних особливостей незвичною була водонапірна вежа. Вона виконана в неороманському стилі, верхівка з “гостреньким” завершенням, загалом будівля нагадувала середньовічну споруду, що не дуже дозволяло їй вписуватися в площу, яка була зроблена в ампірному стилі.
На початку ХХ століття у нашому місті з’являється новий водопровід у Старих Кайдаках, а старий за кілька років знесли і на його місці продовжили прокладати проспект через Соборну площу, таким чином вирішивши проблему водопостачання Катеринослава.
У 2018 році на місці першої водонапірної вежі встановили величезний флагшток. На момент відкриття він був найдовшим в Україні заввишки 72 метри.
