Незвичайний заклад – анатомічний музей при Дніпровському медичному університеті

Дніпро вже багато років підтверджує славу потужного культурного центру України, багатого на різноманітні заходи і заклади. Особливу сторінку в історії міста відведено музеям, навіть дніпряни знають далеко не про всі. У переліку незвичайних значиться фундаментальний Анатомічний музей імені професора Стебельського при Дніпровському медичному університеті. Розташований він на 3 поверсі навчального закладу, отримати туди доступ реально, але не дуже просто. Так, музей було створено як навчальний кабінет для студентів кафедри, але приводять туди й учнів старших класів шкіл міста. І не лише з метою профорієнтації, а й у межах виховних заходів. У цьому випадку твердження “краще один раз побачити, аніж сто разів почути” спрацьовує на всі 100%. Принаймні, так говорять працівники музею. Далі на dnepr-future.

Історія анатомічних музеїв

Для початку варто згадати, як з’явилася тенденція влаштовувати анатомічні музеї. Про анатомічні театри хоча б раз у житті чули всі, а от про музеї – ні. Виявляється, у Європі та Америці ще у 19 столітті такі заклади відкривали при університетах, академіях та різних вчених товариствах. Їх навіть розподіляли на анатомо-фізіологічні, зоотомічні та порівняльно-анатомічні. Найбагатшими колекціями славилися лейденський, берлінський, віденський, лондонський та паризький анатомічні музеї. Російська імперія, до складу якої входила тоді Україна, у середині 19 століття могла похвалитися лише анатомічними зборами препаратів, які належали Академії наук і були розташовані в одній із залів кунсткамери. Але ця колекція була змістовною, починаючи з експонатів, які купував ще цар Петро I у голландського анатома Рюйша.

Згодом були сформовані анатомічний кабінет при петербурзькій медико-хірургічній академії, де демонстрували придбані ще за Катерини Великої препарати берлінського лікаря Лібрекіна та англійських хірургів Крюйкшенка і Томаса. Кілька тисяч експонатів налічував анатомічний кабінет при Московському університеті, заснований анатомом Лодером наприкінці 19 століття. Окремий кабінет облаштували при Казанському університеті, де відвідувачам демонстрували препарати з воску та паперу, які створив колишній прозектор анатомії Бармінський.

Особливості анатомічного музею при Дніпровському медичному університеті

Весь музей – одна велика зала, де розташовані тисячі експонатів, поповнювати їх з 2000 року вже не вдається, але експозиції часто оновлюють завдяки музейним фондам. Експонати називають препаратами, більшість із них зафіксовані у розчині формаліну. Тут є різні людські органи, тканини, муміфіковані тіла, аномалії розвитку плоду. Найстарішим “мешканцем” зали вважається невелика скам’яніла стегнова кісточка. Звісно, такі екскурсії – не для занадто вразливих відвідувачів, ці аспекти враховують організатори. Школярів приводять лише групами й після узгодження кандидатур із вчителями навчальних закладів. 

Завідувач кафедри гістології, професор Ігор Твердохліб розповів журналістам сайту “Kustdnipro.com”, що демонстрація аномалій у немовлят є найвпливовішим аргументом для підлітків, чому забороняється вживати алкоголь та палити, якщо чекаєш на дитину. Всі експонати створені штучно: близнюки, що зрослися, плоди із зайвими органами, без мозку, аномаліями розвитку різних систем… Сильне враження справляють легені курців. Власне, навіть дивитися ці світлини рекомендується не всім, не те, що відвідувати. Але як навчальний кабінет для медиків цей музей – неоціненне надбання.

Трохи з історії створення музею

Відомо, що найдавніші експозиції у цій залі почали створювати ще до Другої світової війни. Перші експонати привіз засновник кафедри анатомії, професор Микола Кахіані, потім почали поповнювати співробітники. Під час війни академію евакуювали до Середньої Азії, а “препарати” вдалося приховати у підвалах і зберегти у роки окупації. Коли завершилася війна, музей почали активно відновлювати, готували не лише окремі органи, а й тіла. 

Професор Ігор Твердохліб розповів, що під час війни у Кореї привозили останки полонених, померлих від голоду, безхатченків, розстріляних в’язнів. Пізніше музей вже не мав права працювати з тілами, але поповнювався частковими складниками. Саме вони найкраще демонструють, як влаштований людський організм і дуже допомагають педагогам перевіряти знання студентів. Наприклад, коли треба швидко відшукати й назвати потрібний хребець, частку печінки або жовчний міхур під час іспиту. Окреме місце серед цих експонатів відвели для органів одного з керівників кафедри біології. У своєму заповіті викладач Віктор Гербильський залишив мозок і серце музею університету. 

Експонати, пов’язані з історією закладу

До таких належить один із перших дипломів, які отримували у цьому медичному навчальному закладі. Зберігся документ студентки Марії Попової-Тіщенко, яка завершила навчання у 1921 році. Це був перший випуск тоді ще не медичної академії. Заклад для підготовки медиків був утворений на базі Вищих жіночих курсів, про що варто згадати окремо. Ці курси почали приймати студентів у вересні 1916 року і вважаються другим за старшинством вишем Катеринослава. Створили тоді 2 відділення: фізико-математичне та медичне, а у 1918 році курси увійшли до складу Катеринославського університету. Викладали там переважно відомі професори міста, були й викладачі Харківського університету та Ново-Олександрійського сільськогосподарського інституту. Потім медичний факультет став окремим вищим закладом освіти, а з 1920 року отримав статус інституту. До речі, статус академії надали у 1994 році, а у 2021 році це вже був Дніпровський медичний університет.         

Куточки воскових фігур

Але є у залі не лише дещо моторошні експонати, які називають препаратами. Цікаво подивитися на експозиції воскових фігур, що зображують відомих історичних особистостей, які відзначилися вагомим внеском у медицину і зіграли важливу роль для міста. Наприклад, засновник анатомічної науки Андрій Везалій, великий хірург Микола Пирогов, який деякий час практикував у Катеринославі у роки Першої світової війни, академік Володимир Воробйов, котрий чимало зробив для становлення медичної кафедри вишу. Окремо оформили інтер’єр, де можна побачити постаті всіх керівників кафедри, починаючи з засновника – професора Миколи Кахіані. Ці фігури створив один із завідувачів кафедри біології Сергій Стебельський. Доповнюють куточки й картини на стінах, котрі збирали викладачі кафедри та музею не один рік. 

Незвичайний скелет

Таких експонатів, як скелети, у залі вистачає, але один із них – незвичайний. І незвичайний насамперед тим, що належить не людині, а тварині. Це була конячка Зіна, яка чесно працювала при закладі у нелегкі повоєнні роки. Під час війни корпус повністю зруйнували, відновлювали його довго й складно. Послугами Зіни користувався ректор майже вдень і вночі, конячка слугувала безвідмовно. Тому віддану тварину вирішили увіковічити медики саме таким, дещо специфічним для широкого загалу способом.

Інші цінні експонати

Крім людських частин тіл, є в музеї й інші цінні колекції. Наприклад, мікроскопи, найстарішому з яких – понад 200 років. Або дзвіночки з усіх материків світу, їх привозить із мандрівок колишня ректорка медичного закладу Людмила Новицька-Усенко. Колекціонує вона такі вироби вже багато років, вдома зібрала понад тисячу, а найцікавіші експонати приносить до рідного вишу. Так, до цього музею не можна потрапити одразу, просто придбавши квиток. Але цілком реально домовитися про екскурсію заздалегідь, якщо виникне бажання дізнатися більше про історію медицини в цілому і Катеринослава-Дніпра зокрема.