Місто Дніпро відомо цілою низкою вулиць, назву яких найменовано на честь визначних та відомих постатей нашої місцевості. Більш детально про цих людей дізнайтесь у матеріалі далі на dnepr-future.
Меценат Надія Алексєєнко
Український меценат, засновниця дитячої лікарні Надія Алексєєнко, на честь якої було названо одну з вулиць міста Дніпро. Раніше, ще за часів проведення «декомунізації», ця вулиця мала назву на честь радянського дипломата Георгія Чичеріна, а ще раніше назва була Надіївська. Вулиця Надії Алексєєнко з’явилася невипадково – свого часу ця жінка чимало зробила для розвитку тодішнього Катеринослава.
Надія Алексєєнко жила у заможній родині, її чоловік Іван був купцем. Сім’я Надії володіла магазинами, що займалися продажем заліза і не шкодувала власних ресурсів для розвитку міста. Своїх дітей Надія та Іван Алексєєнки не мали, тож вирішили пожертвувати власні гроші на утримання жіночих гімназій, комерційного училища тощо. Після смерті чоловіка Івана, Надія Алексєєнко віддала значну суму своїх коштів на будівництво дитячої лікарні, яка нині називається Дитяча лікарня №3, та амбулаторії для хворих різного віку, а також гроші на утримання цих медичних закладів.
На знак вдячності, Міська рада Катеринослава почала процес надання Надії Алексєєнко звання Почесної громадянки міста. Це була довга і складна процедура, яка ускладнювалася ще й тим, що звання треба надати жінці. Але Надія Алексєєнко пройшла весь цей процес й стала на той час єдиною жінкою, чиє звання було офіційно затверджено імператором – 20 листопада 1911 року їй надали звання Почесної громадянки міста.
Короленко Володимир Галактіонович
Визначний український та російський письменник, публіцист, гуманіст середини 19 – початку 20 сторіччя, громадський діяч та журналіст. Корні Короленка походили із козацького роду, у Володимира Короленка було два брати й три сестри. Короленко жив у родині із суворим повітовим батьком, що був суддею та асесором та із матір’ю, що була родом із Польщі, тож він досконало знав польську мову. Його завжди захоплювало мистецтво літератури, дитинство хлопця минуло на Житомирщині, в краєвидах прекрасної української природи.
Початкову освіту Володимир Короленко здобув в Житомирській гімназії, після чого родина переїхала на Рівненщину, де він вступив до місцевого училища. Коли Короленку виповнилося 15 років, помер його батько. У 1871 році Володимир вступив до Технологічного інституту у Петербурзі, який не вдалося завершити через матеріальні труднощі. У 1874 році Короленко перевівся до землевласницької академії в Москві, де навчався за рахунок стипендії. У зв’язку із участю письменника у народницьких рухах, його було заслано до Кронштадту. 1877 року повернувся додому й почав свою літературну кар’єру.
Перший літературний твір в жанрі новела була опублікована в 1879 році. Найбільш плідним періодом стали 1885-1895 роки. Справжнім тріумфом у його творчості стали твори – «Сон Макара» (1885), «В поганому товаристві» (1885) і «Сліпий музикант» (1886).
Вулицю у середмісті Дніпра, що у Шевченківському районі, яка бере свій початок з перехрестя з проспектом Дмитра Яворницького та закінчується тупиком за 2,2 кілометри названо на честь Володимира Короленка.
Хмельницький Богдан Михайлович
Державний діяч, полководець, гетьман України з 1648 по 1657 роки. Народився ймовірно в Чигирині, в родині службовця при дворі коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Здобував освіту в одній із Братських шкіл, а також у єзуїтському колегіумі у Львові. Чудово опанував польську та латинську мови, писав і говорив українською мовою тих часів. Після полону в результаті боїв із татарами під Цецерою, Богдан Хмельницький вступив до Запорізького війська, брав участь у походах на турків (османів) й татар, у селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти.
Богдан Хмельницький стає козацьким діячем, який викликає недовіру серед влади тогочасної Речі Посполитої й популярність на Запоріжжі. У 1648 року Хмельницький організовує повстання, що переросло у війну. Протягом цього року гетьман разом із своїм військом здобуває численні перемоги над польськими військами – це бої під Жовтими водами, Корсунем, Пилявцями, облога Львова й Замостя, звільнення територій сучасної України.
Хмельницький сформулював ідею незалежності України, здійснив принципові державні реформи, що були важливі на той час, запровадив адміністративний устрій, створив своє військо, податкову систему, судочинство та запровадив дружні (дипломатичні) стосунки з великою кількістю держав.
В Дніпрі на честь Богдана Хмельницького названо вулицю та проспект. Вулиця розташована на другій, лівобережній терасі Дніпра: бере свій початок від Слобожанського проспекту та схід до упору в Осінню вулицю.
Проспект Богдана Хмельницького – одна з головних в Дніпрі, довжина його складає 10200 метрів та проходить по Шевченківському, Центральному та Чечелівському районах.
Грушевський Михайло Сергійович
Президент Української Народної Республіки, видатний український історик, громадський діяч, випускник Імператорського університету. Народився на території міста Хелм (територія сучасної Польщі) у бідній родині Грушевських, шо перебували у Чигиринському повіті. Дитячі роки Михайло провів на Північному Кавказі, куди батько приїхав на роботу – спочатку у Ставрополь, а потім в Владикавказ, іноді відвідуючи Україну.
1880 року Грушевський вступив до Тифліської гімназії, в якій захопився науками історії, літератури та етнографії України. У гімназії він зробив першу спробу у літературі – написав кілька оповідань. Після довгих прохань батька, Михайло Грушевський таки переїжджає до Києва. Протягом подальших років, громадський діяч захищає дисертацію на ступінь магістра, переїжджає до Львова, де перечитує загальну історію України та готується до подальшого написання книги «Історія України-Русі».
29 квітня 1918 року Центральна рада обирає Михайла Грушевського як Президента Української Народної Республіки, започаткувавши інститут президентства. Після падіння Центральної ради, переховувався під Києвом. Останні роки, проживаючи їх у Москві, історик присвячує своєму твору «Історія України-Русі», дописуючи її. Надалі цей твір стане найповнішою історією нашої держави.
Вулиця Михайла Грушевського починається у старій Половиці від проспекту Яворницького, довжина складає 2200 метрів. Від самого початку і практично до самого кінця вулиця піднімається угору.
Курчатов Ігор Васильович
Радянський фізик, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР, академік АН СРСР у 1943 році. Займався в галузі фізики твердого тіла, ядерної фізики та проводив дослідження Сегнетоелектрики. Спільно з фахівцями виявив ядерну ізомерію. Під керівництвом Ігоря Курчатова був споруджений перший радянський циклотрон у 1939 році, було відкрито спонтанний поділ ядер урану у 1940 році, розроблено протимінний захист кораблів, створено перший в Європі ядерний реактор у 1946 році, першу в світі атомну бомбу у 1949 році, термоядерну бомбу у 1953 році та АЕС у 1954 році. Курчатов Ігор Васильович є засновником і першим директором інституту атомної енергії (з 1943 року, з 1960 року імені Курчатова).
Нові відкриття вченого Курчатова дали можливість подальшого розвитку у сфері атомної науки та ядерної фізики. Ігор Курчатов тричі ставав Героєм Соціалістичної Праці (у 1949, 1951 та 1954 році), був нагороджений Ленінською премією у 1957 році, Державною премією СРСР у 1942, 1949, 1951 та 1954 роках.
Кабінет Міністрів України 27 червня 2006 року створив академічну стипендію на честь вченого Ігоря Васильовича Курчатова, що призначається, починаючи із другого курсу, студентам вищих навчальних закладів 4 рівня по кваліфікаціях Атомної енергетики та Хімічної технології рідкісних розсіяних елементів та матеріалів на їхній основі. Вченому були призначені ряди поштових марок у СРСР.
Вулиця, названа на честь Курчатова у Дніпрі починається від проспекту Яворницького, йде на південний захід і після Автовокзалу повертає трохи праворуч і піднімається угору до проспекту Нігояна. Довжина вулиці складає 800 метрів.
