Інтернет став невіддільною частиною життя дніпрян та їхнього міста. Робота, навчання, спілкування – усе це вже неможливо уявити без доступу до мережі. За двадцять років Дніпро пройшов шлях від перших модемів до сучасних зон безоплатного Wi-Fi. Доступ до інтернету відкриває нові можливості для мешканців, роблячи їхнє повсякденне життя зручнішим та ефективнішим. Далі на dnepr-future.
Перший запуск та перший провайдер в Україні
Історія українського інтернету бере свій початок 19 грудня 1990 року. Тоді Юрій Янковський із київської компанії “Технософт” вперше під’єднав країну до глобальної мережі. Інноваційна технологія одразу привернула увагу спеціаліста. З перших хвилин було очевидно, що саме вона відкриває шлях у майбутнє.
Компанія “Технософт” в якій були лише ентузіасти, дуже швидко виросла в підприємство й у 1991 році отримала статус інтернет-провайдера. Швидкість інтернету в той час становила всього 2,5 кб/с. Для порівняння, середня швидкість українського інтернету у 2024 році – 50 Мбіт/сек.
Спочатку інтернет-мережа захопила столицю України. Згодом поширилася на Харків та інші міста. До кінця року вузол “ts.kiev.ua” вже обслуговував користувачів по всій Україні.
Восени 1991 року українські спеціалісти розпочали перемовини з міжнародною організацією IANA про створення національного домену. До цього часу єдиним доменом для країн колишнього СРСР залишався “.su”.
1 грудня 1992 року доменна зона “.ua” була офіційно передана країні. З того моменту почалася історія українського сегмента світової мережі. Адміністрували новий домен на громадських засадах, згодом за це взялася компанія “Хостмайстер”. Швидкому росту сприяло те, що інтернет-провайдинг став однією з небагатьох галузей, що не потребували державних ліцензій. Однак, попри значну конкуренцію, масштаби діяльності провайдерів залишалися невеликими: до кінця 1990-х у Києві було менш як 10 тисяч користувачів, яких обслуговували близько 50 компаній.
Розвиток інтернету в Україні
До 1993 року інтернет в основному використовували для новин, електронної пошти та чатів. У 1996–1997 роках почали запускати перші українські вебсайти.
12 листопада 1998 року в Харкові запрацювала українська пошукова система “МЕТА”. Вона спеціалізується на пошуку інформації про Україну та українські сайти.
1999 року запрацював портал “Ukr.net”, а через рік почала працювати електронна пошта “Freemail.ukr.net”. З часом пошта стала однією з найпопулярніших в Україні. Хоча сервіс і був українським, україномовна версія з’явилася лише у 2007 році.
У листопаді 2000 року запрацювала Інтернет-асоціація України, яка сприяла розвитку національного сегмента мережі та захищала інтереси провайдерів і користувачів. У 2004 році кількість приватних доменів досягла 30 тисяч. У 2006 році їх кількість сягнула 200 тисяч.
2007 рік вважають початком інтернет-буму в Україні, адже тоді доступ до мережі отримали 20% населення, а вже у 2012 році – 50%. У 2008 році на ринку стався прорив. Все через появу широкосмугового доступу через оптоволоконні мережі, що дозволило поєднувати інтернет, телефонію та кабельне телебачення в одному підключенні.
У 2014 році під час Революції Гідності інтернет став потужним інструментом для організації протестів, передачі новин і координації взаємодопомоги. У 2016 році покриття Інтернету в Україні перевищило 60%. Молодь віком від 15 до 29 років становила третину користувачів.
У травні 2017 року перед українськими фахівцями постала амбітна задача — забезпечити блокування російських сервісів, таких як “Яндекс”, “Mail.ru” та “ВКонтакте”. Внаслідок цього кількість відвідувань цих платформ в Україні значно скоротилася, що суттєво змінило інформаційний простір для українців і сприяло розвитку локальних та альтернативних ресурсів.
27 червня 2017 року в Україні сталася одна з найбільших кібератак в історії держави. Шкідливий вірус “Petya.A” паралізував діяльність тисяч державних і комерційних установ, спричинивши значні збитки та продемонструвавши вразливість цифрової інфраструктури країни. Цей інцидент став серйозним викликом для кібербезпеки, змусивши переглянути стратегії захисту критичних систем.
У відповідь на складні умови війни з Росією, 1 березня 2022 року в Україні запрацював супутниковий інтернет від Starlink. Ця інновація забезпечила стабільний доступ до мережі навіть у регіонах, де традиційна інфраструктура була пошкоджена.
Історія інтернету в Дніпрі
Історія розвитку інтернету у Дніпрі почала свій шлях ще в 1990-х роках, коли з’явилися перші провайдери, які надавали доступ через телефонні модеми. Серед піонерів був провайдер “Прометей”, що відіграв важливу роль у популяризації інтернету. Він не лише забезпечував технічну підтримку, але й сприяв об’єднанню користувачів, створюючи фундамент для розвитку цифрових технологій у регіоні.
1 грудня 1996 року стало визначною датою для регіону. Тоді відкрили реєстрацію “коротких” двобуквених географічних доменних зон, таких як “dp.ua”. Цей домен став символом Дніпра в цифровому світі, підкресливши регіональну ідентичність у мережі.
На початку 2000-х років у Дніпрі став активно розвиватися широкосмуговий доступ до інтернету. Це стало переломним моментом, який значно покращив якість з’єднання та відкрив нові можливості для мешканців.
Водночас активізувалися освітні ініціативи, спрямовані на залучення молоді до інформаційних технологій. Почали з’являтися перші технопарки та IT-хаби, які стали стартовим майданчиком для інноваційних проєктів і стартапів.
З 2015 року у Дніпрі діє проєкт “Муніципальний Wi-Fi”, впроваджений облдержадміністрацією спільно з волонтерами та активістами. Проєкт сприяє доступу до інтернету навіть у складних умовах, забезпечуючи жителів міста можливістю залишатися на зв’язку під час стабілізаційних, аварійних відключень світла або ж блекауту.
Зони доступу WI-FI в Дніпрі
В рамках програми “Муніципальний Wi-Fi” в місті працюють безоплатні зони доступу до інтернету. На кінець 2024 року в Дніпропетровській області налічується 1 075 таких точок, з яких 93 функціонують у самому Дніпрі. Зокрема, 30 із них залишаються активними навіть під час відключень електроенергії.
Ці точки розташовані у ЦНАПах, у закладах культури, в органах місцевого самоврядування, “пунктах незламності” та інших важливих для громади локаціях. Знайти найближчу точку з безоплатним доступом до WI-FI можна завдяки сайту “Вільні Wi-Fi зони Дніпропетровська область”.
Також у Дніпрі один з провайдерів встановив спеціальні шафи, що забезпечують Wi-Fi у радіусі 10 метрів та зі швидкістю до 20 Мбіт/с. Вони автономні та не залежать від загальної енергосистеми, тому залишаються активними навіть за відсутності електроенергії. В місті працює близько 70 таких точок, що допомагають мешканцям залишатися на зв’язку за будь-яких умов.
Назва мережі – “UKRTELECOM_FREE”. Організація зазначила, що за відсутності у місті електроенергії послуга буде доступною протягом 2-4 годин.
Попри різні виклики та труднощі, Дніпро активно працює над розвитком інфраструктури безоплатного Wi-Fi, розширюючи зони доступу по всьому місту. У місті забезпечують доступ до інтернету у громадських місцях, парках, на зупинках транспорту та в інших публічних просторах. Така ініціатива дозволяє мешканцям та гостям Дніпра зручно користуватися інтернетом, не залежачи від мобільних пакетів та якості зв’язку. Це підвищує комфорт перебування в місті й дозволяє мешканцям залишатися на зв’язку за будь-яких умов.