Ніхто не знає вірогідно, як народжуються геніальні ідеї. Відомо, що Менделєєв побачив таблицю хімічних елементів уві сні, а Ньютону підказало закон всесвітнього тяжіння звичайне яблуко. Щодо інших винаходів, важливих для людства, то всі ситуації різні. Вчений-самородок, визнаний винахідник СРСР, унікальна особистість Оскар Лаар з Дніпропетровщини відкрив закономірність первинного руху тіл після випадково почутої фрази про точність отриманого сигналу. Його дослідження отримали високу оцінку вчених світу, а от в Україні Лаара знають лише у вузькому колі фахівців. І цю несправедливість варто виправити. Далі на dnepr-future.
Нелегкі випробування дитинства
Народився Оскар Лаар у 1924 році на хуторі Нішева Ленінградської області, де селилися представники різних національностей: латиші, фіни, естонці. Багатодітна родина нараховувала 5 дочок і 3 синів, мати опікувалася дітьми, батько працював ковалем на льонопрядильній фабриці, яку побудували на березі Барського озера у 1932 році. Але спокійне життя тривало недовго.
У 1935 році родину розкуркулили й вислали на Богословські кам’яновугільні копальні, майно забрали до колгоспу. Тоді під каральний удар потрапили всі мешканці хутора. До першого класу хлопчик пішов вже у місті Карпинську Свердловської області. Завжди був допитливим, намагався розібратися, чому виникають ті чи інші явища природи: стрекочуть коники, рипить сніг під саньми у мороз, йде дощ. Особливо його цікавили блискавка та гроза. У прагненні знайти відповіді на питання у такій науці, як фізика, хлопець після 7 класу подався до ремісничого училища.
Роки здобування освіти
Навчання припало на воєнні роки, вступив до училища Оскар у 1942 році, паралельно трудився на розрізі №2 тресту “Богословськвугілля”. Водночас з училищем Оскар закінчив ще й шоферські курси, працював на вантажівці. У 1951 році поступив до Свердловського гірничого інституту, по отриманню освіти влаштувався працювати на шахту у місті Грем’ячинськ Пермського краю. Згодом у спогадах писав, що завжди працював із повною віддачею, а захоплення фізикою не заважало, а навпаки – допомагало в роботі. В голові постійно крутилися різні формули та обчислення, у багатьох питаннях допоміг юнаку розібратися начальник Грем’ячинської шахти Григорій Гергель. Про що неодноразово згадував винахідник у своїх спогадах.
Знайомство з Дніпропетровщиною та переїзд
Доля закинула Оскара Карловича на Дніпропетровщину, де короткий час гостював у товариша. Місця настільки йому сподобалися, що він вирішив перебратися сюди. У квітні 1962 року влаштувався старшим маркшейдером районної гірничої технічної інспекції на Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат. Робота була дуже відповідальна, вимагала досвіду та високого рівня знань. Лаар зарекомендував себе настільки гарним фахівцем, що у 1963 році його вже призначили старшим маркшейдером Шевченківського кар’єру. Ще через рік перевели на ту ж посаду у Грушівський кар’єр. У 1983 році брав участь у роботі Республіканської школи передового досвіду маркшейдерів у Марганці.
Перший винахід та визнання
Фото: Республіканська школа передового досвіду маркшейдерів у Марганці, 1983 рік
У 1970 роках Оскар Карлович перейшов на посаду електрослюсаря, обслуговував лічильники на екскаваторах у Грушівському кар’єрі. Допитливість, знання і здатність до аналізу допомогли йому винайти пристрій для обліку виконаних робіт на екскаваторах. На той час Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат тісно співпрацював із Дніпропетровським інститутом автоматизації. Звідти прибули досвідчені спеціалісти, які підтвердили винахід.
Авторське свідоцтво на пристрій Лаару видали у 1975 році. Пристрій представили на виставці “Досягнення винахідників і раціоналізаторів Дніпропетровської області” в Дніпропетровську. А у 1978 році винахід продемонстрували на ВДНГ у Москві, що на той час було вагомим визнанням. У 1980 році пристрій представляли на ВДНГ у Києві. У 1981 році заслугу Лаара підтвердили почесним званням “Винахідник СРСР”.
Вивчення простору й часу
Але приділити основну увагу винаходам Оскар Карлович зміг, коли пішов на заслужений відпочинок у 1998 році. Його прагнення підтримала родина, щасливий шлюб він уклав ще у 1977 році, виростив із дружиною Марією двох дітей, багатьох онуків і правнуків. Протягом багатьох років дослідник шукав єдиний погляд на Всесвіт. У 1997 році в Дніпропетровському видавництві “Пороги” вийшла його перша наукова праця “Первинний рух”. Потім були дослідження “Енергетична маса” у 2002 році та “Закономірність первинного руху” у 2006 році. Всі викладені теорії Оскар Карлович узагальнив у книзі “Об’ємний гармонійний осцилятор”, яку випустив у 2012 році.
Попри вельми поважний вік Лаар не втратив гостроти розуму і здатності до аналізу, чим здивував багатьох науковців. Він освоїв інтернет, почав викладати свої матеріали, консультуватися з фахівцями інших країн. У спогадах зазначав, що замислився про хибність звичних стандартів, коли почув по радіо про точний час на початку шостого сигналу. В реальності кожен слухач отримав не сигнал, а його копію, бо в основі первинного руху лежать об’ємні коливання, де зміни обсягу ті щільності дають енергетичну масу.
Практичне застосування теорії Лаара
Винахідник писав, що відкриття закономірності первинного руху можна використовувати для розрахунків не лише у математиці та фізиці, а й інших галузях. Наприклад, у промисловому господарстві для виробництва світильників, обігрівачів, охолоджувачів. На початку проведення своїх досліджень науковці недовірливо ставилися до теорій винахідника. Лаар згадував, як декан одного з факультетів Київського національного університету відверто зізнався, що не може одразу це прийняти. Адже майже 40 років викладав протилежне, а відкриття Лаара суперечить усталеним догмам. Тому потрібен час, щоб науковці сприйняли первинний рух.
Власне, так і склалося. Науковці різних країн дають позитивну оцінку теоріям, але спиратися на них не квапляться. Втім, Оскар Карлович не зупиняється на досягнутому. Він переконаний, що все життя і є рух, головне, щоб він не був хаотичним та безглуздим, а приносив користь людині й тим, хто її оточує. Свої розробки поєднує в працях з цікавими та пізнавальними матеріалами, з якими варто ознайомитися в інтернеті не лише фахівцям. Лаар завжди намагався відкрити в навколишньому світі щось незвичайне і запрошував читачів замислитися над цими дивами разом із ним.
Бажаний гість у творчих колах Марганця
Оскар Карлович так давно мешкає на Дніпропетровщині, що вважає це й край своєю рідною домівкою. Адже тут його не лише гостинно прийняли, а й дали можливість реалізувати свої мрії. У Марганці теж називають дослідника Лаара своїм земляком, бо чимало років свого життя він присвятив розвитку міста й області. У 2017 році Оскара Карловича урочисто вітали з 90-річним ювілеєм письменники, журналісти, представники профспілок, керівництва, ради ветеранів Марганецького гірничо-збагачувального комбінату.
Варто згадати, що, крім наукових досліджень, Лаар приділяв час написанню творів, захоплюється класичною музикою. Є членом Марганецького міського літературного об’єднання “Віра”, які теж привітали одного зі своїх метрів слова. Оскара Карловича люблять і дуже шанують у Марганці, як науковця та неординарну особистість. Попри важкі життєві обставини він не зламався, вистояв, на все життя зберіг доброзичливість та душевність у ставленні до людей.
Головна таємниця винахідника
Сам Оскар Лаар вважає всі випробування долі не випадковими, бо вони допомагали йому розвиватися, шукати сутність навколишніх явищ, не зупинятися перед перешкодами. А головне – робити правильні висновки, вміти бачити світ поза звичними рамками. Можливо, саме ця властивість допомогла розвинути незвичайні здібності. Недарма ж ще академік Лев Ландау писав, що природа влаштована набагато хитрішою, ніж люди можуть це уявити. І щоб її зрозуміти, треба виховати в собі таке бачення світу, яким воно є в реальності. Як вдалося це вченому-самородку, винахіднику Дніпропетровщини Оскару Карловичу Лаару…
Джерела:
