Дніпряни за багато років звикли до того, що центральний проспект міста в деяких місцях перегороджений глухим парканом. За ним — міський довгобуд, підземка, яка давно повинна була возити городян і гостей міста в новеньких швидкохідних вагонах. Чому будівництво метро затягнулося та чи є шанс його завершити? Збираємо факти та будуємо прогнози. Далі на dnepr-future.
З чого все починалося: перша гілка метро
Дніпропетровськ ще в минулому столітті став містом-мільйонником, так що метро місту було необхідно. Крім того, саме тут народився та виріс тодішній генеральний секретар країни, Леонід Ілліч Брежнєв. Це зіграло місту на руку, як і той факт, що Дніпропетровськ був центром ракетобудування: глибокі станції метро могли стати відмінним бомбосховищем в разі ракетного удару по стратегічно важливому місту країни.
Отже, навесні 1982 років Дніпропетровськ включили в список найбільших будівництв. Трохи пізніше процес будівництва було розпочато і розгорнуто на повну потужність. Але, несподівані зміни в політичному керівництві СРСР негативно позначилися на долі перспективної забудови.
Події, що вплинули на будівництво
Роботи призупинила раптова смерть генсека. Фінансування більше не виділяли, процес був заморожений. Михайло Горбачов пообіцяв завершити розпочате попередником, але не дотримав слова. Потім настали кризові 90-ті.
Ситуація зрушила з мертвої точки лише зі зміною чергового керівника. Новий президент Леонід Кучма також був родом з Дніпра та не забув про своїх земляків. Відповідальним за продовження будівництва метро був призначений одіозний політик Павло Лазаренко, який тоді очолював обласну раду. Саме він вибив кошти на добудову та привернув всі міські служби до процесу. Будівництво було під контролем міста:
- були складені чіткі графіки та прописані терміни;
- бригади працювали в три зміни;
- всі великі будівельні організації брали участь в «будівництві століття».
У 1955 році перша гілка метро в Дніпропетровську була запущена. На запуск будівельникам знадобився всього один рік. Варто відзначити, що Центрально-Заводська лінія має кілька важливих характеристик:
- На ній розташовані шість станцій.
- П’ять з них глибиною до 70 метрів.
- Протяжність гілки становить 7,8 км.
- Він першої до останньої станції можна доїхати за 12 хвилин.
Спочатку планувалося 8 станцій, а до 6 кількість скоротили, щоб прискорити здачу. Ця гілка діє і понині, багато років забезпечуючи жителів віддалених масивів «Парус», «Комунар» та прилеглих до них районів зручним і швидким видом транспорту. Сучасне метро в Дніпрі досі вважається одним з найкоротших у світі.
Специфіка будівництва метро в Дніпрі
Варто згадати, що метро будувати було не просто. Свою негативну роль зіграли особливості місцевого ґрунту. Він буквально плив, і доводилося робити масу зусиль, щоб його зміцнити. Для цього використовували холод, заморожуючи пливуни.
Навіть після відкриття метро на одній зі станцій сталася аварія, все через того ж пливуна. Станцію перекрили, відремонтували та відновили рух.
Сучасні реалії міського метро
Після того, як першу гілку запустили, будівництво наступної черги також якийсь час тривало. Але, Павло Лазоренко поїхав до Києва, а після пішов з політичного олімпу. Решта управителі Дніпра нічого не зробили для міського метро.
Друга гілка була розбита на дві ділянки, потім їх стало три. У 2004 гору роботи поновилися, але швидко згасли, новий сплеск був у 2007 і 2008 роках. Чергова надія побачити повноцінний міський метрополітен у дніпрян з’явилася лише при нинішньому мері, Бориса Філатова. Нещодавно в надрах міста прогримів вибух — об’єднали два тунелі.
Зараз роботи ведуться досить активно, а їх хід висвітлюється в ЗМІ. У дніпрян є надія, що в найближчому майбутньому місто побачить відкриття другої та третьої гілки метро, а будівництво довжиною в чотири десятиліття, завершиться.
