Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури – вищий навчальний заклад з I-II рівнями акредитації, який розташований за адресою проспект Пушкіна 77-А, пише dnepr-future.com.ua.
Будівля при Катеринославі
В 1902-1904 рр. за проєктом архітектора Катерининської залізниці Сандецького І.К. будується технічне залізничне училище. В плані будівля мала «F»-подібну форму, кутовий об’єм був 2-х поверховий, до нього прилягали одноповерхові крила. На першому поверсі розміщувалися класи, лабораторії, майстерні, кузня, учительська, бібліотека, квартира завідувача училища і т.д. На другому – актова зала, креслярська зала, класи. Приміщення училища були обладнані паровим опаленням, електричним освітленням та вентиляцією. Заклад готував нижчий технічний персонал залізниці. Курс навчання складав 3 роки та ще 2 роки практики.
Будівля при Дніпропетровську
Під час громадянської війни будівля не постраждала. В 1924-1928 рр. будівля зазнала значної реконструкції: над одноповерховими об’ємами було надбудовано другий поверх і збудовано сходову клітину, по проспекту Пушкіна фасад було розширено на три віконних прорізи, на місці квартири завідувача розплановано класи та прибрано ґанок з проспекту, влаштовано спортивну залу. В червні 1930 р. усі профшколи були об’єднані в транспортний політехнікум. На його базі й факультету інженерів шляхів сполучення Київського політехнічного інституту було засновано ДІІТ (нині ДНУЗТ ім. Лазаряна), який в 1931-1933 pp. перемістився в нові корпуси на проспекті Гагаріна.
Під час воєнних дій в навчальному корпусі було влаштовано шпиталь для поранених бійців. Під час визволення міста пам’ятка майже не постраждала (в приміщеннях була відсутня підлога, вікна та двері частково вибиті, знищено технічне обладнання). Заняття відновились вже у листопаді 1943 р., в 1947 р. було виконано капітальне переобладнання навчальних майстерень. В 1967-973 рр. на фасаді біля головного входу було закріплено 4 меморіальні дошки (скульптор Ю.П. Павлов, художник Л.К. Пориш).
В 1975 р. було розібрано дворове крило та частину об’єму зі сторони скверу (9 віконних прорізів). На їх місці було збудовано новий 5 поверховий навчальний корпус і двоповерховий об’єм спортивної зали. Планувально старий та нові корпуси було з’єднано на рівні 2 поверху. Перепланування зазнала актова зала: великі аркові вікна зі сторони скверу було закладено, збудовано сценічний портал і сцену, конструкції частково перекрили кесони та декор стелі. В 1990 р. чотири меморіальні дошки було демонтовано, а на їх місце закріплено дві нові дошки Д.Б. Кєдріну та І.С. Гваю (скульптор Ю.П.Павлов).
Будівля в часи Незалежності
У 2000-і рр. було демонтовано автентичні двері головного входу і кований навіс, гранітні сходи облицьовано сучасною гранітною плиткою. 11 квітня 2018 р. на головному фасаді було відкрито меморіальну дошку бійцю ДУК ПС та 54-ї окремій механізованій бригаді Широкова А.В. (1970 – 2016 рр.). Нині в будівлі розміщуються аудиторії Дніпровського коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури.
