Спасо-Преображенський собор, розташований у центральній частині Дніпра, є помітною частиною архітектурного ансамблю Соборної гори. Храм — важлива архітектурна споруда XIX століття, яка зберігає пам’ять про історичне минуле Катеринослава. Історія собору відображає складні процеси, які відбувалися в місті протягом кількох століть: від амбітних планів з будівництва великого храму до радянських антирелігійних кампаній і відродження церковного життя після здобуття Україною незалежності. Далі на dnepr-future.
Історія заснування собору у Дніпрі: два проєкти будівлі
Історія Спасо-Преображенського собору розпочалася наприкінці XVIII століття. У 1787 році відбулася урочиста закладка майбутнього храму. У церемонії брала участь імператриця Катерина II, яка перебувала в регіоні під час своєї подорожі тодішнім півднем Російської імперії.
Перший проєкт собору розробив французький архітектор Клод Геруа. Задум був надзвичайно масштабним. Передбачалося спорудити великий храм, який мав стати архітектурною домінантою Катеринослава. За проєктом, церква мала б не поступатися найвідомішим християнським соборам Європи.
Однак реалізувати цей задум не вдалося. Будівництво зупинилося на початковому етапі, а згодом плани спорудження храму переглянули. Через фінансові труднощі, смерть Григорія Потьомкіна та Катерини II, а також чергову турецьку війну, масштабний задум так і не втілили.
До будівництва повернулися лише в 1830 році. Новий проєкт був значно скромнішим за первісний. Новий храм став в шестеро меншим за перший проєкт. Його пов’язують із творчістю архітектора Андріяна Захарова, представника класицизму. Саме за цим задумом і звели споруду, яка збереглася до наших днів.
У 1835 році собор освятили. Відтоді він став головним православним храмом Катеринослава та одним із центрів релігійного життя міста.
Архітектурні особливості Спасо-Преображенського собору
Спасо-Преображенський собор — виразний зразок класицистичної архітектури. Його монументальний вигляд, симетрична композиція та стриманий декор відповідають естетичним принципам цього стилю.
Храм має хрестоподібну композицію. Його центральну частину увінчує великий купол, а фасади прикрашені колонами, пілястрами та іншими класичними архітектурними елементами. Важливу роль у зовнішньому оформленні відіграють портики з колонами, які надають споруді урочистості.
Собор зведений на підвищенні — Соборній горі. Завдяки цьому він добре помітний із різних частин міста та гармонійно вписується в історичний ландшафт Дніпра. Висота споруди сягає приблизно 52 метрів.
Спасо-Преображенський собор у XIX — на початку XX століття
Після освячення храм протягом десятиліть залишався головним кафедральним собором Катеринослава. Тут відбувалися важливі церковні урочистості, богослужіння та інші релігійні заходи, на які збиралися містяни.
Храм пережив і природні випробування. Зокрема, він витримав землетрус 1888 року, який відчувався в регіоні. Попри зміни міського середовища, собор зберіг своє значення й залишався пам’яткою міста на початку XX століття.
Радянський період: закриття та перетворення на музей
Після встановлення радянської влади релігійне життя Дніпропетровська зазнало значних змін. У межах антирелігійної політики закривали храми, вилучали церковне майно, а релігійні споруди нерідко пристосовували для потреб світських установ.
У 1930 році богослужіння у Преображенському соборі припинили. Будівлю вдалося зберегти від знищення завдяки пропозиції відомого історика та дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького. Він виступив за використання споруди як музейного приміщення.
У різні періоди в соборі розміщували музейні експозиції, зокрема присвячені історії релігії та атеїзму. Така функція дала змогу зберегти саму будівлю, хоча її внутрішній простір зазнав змін.
Під час Другої світової війни, в період німецької окупації міста, богослужіння в храмі відновили. Однак після повернення радянської влади собор знову закрили. У повоєнні роки приміщення використовували для зберігання паперу для видавництва «Зоря». У 1970-х — 1980-х роках у будівлі знову діяв Музей історії релігії та атеїзму.
Реставрація собору у 1990-х роках
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років, на тлі суспільних змін і послаблення державного контролю над релігійним життям, розпочався процес повернення храму вірянам. У 1992 році будівлю офіційно передали релігійній громаді. Це стало важливою подією для відновлення історичного призначення споруди.
У середині 1990-х років розпочалася масштабна реставрація собору. Роботи охоплювали фасади, внутрішнє оздоблення та окремі архітектурні елементи. Під час відновлення інтер’єрів реставратори прагнули наблизити їх до історичного вигляду храму. Зокрема, відтворили іконостас, орієнтуючись на фотографію початку XX століття. Реставраційні роботи завершилися в першій половині 2000-х років. Відновлення собору стало важливим етапом збереження архітектурної спадщини Дніпра.
Джерела:
https://www.dnipro.libr.dp.ua/richka_Dnipro_naberejna
https://kolokray.com/services/tserkvi/dnepropetrovsk-spaso-preobrazhenskiy-sobor
