Кожен мегаполіс має свою підземну історію. Дніпро не став винятком і там підземні тунелі завжди приваблюють екстремалів, молодь та навіть шукачів скарбів. Ці таємничі тунелі завжди оповиті міфами та легендами, які допомагають розкрити захопливу сторінку в історії міста. Далі на dnepr-future.
Масонські ходи, підземні річки та тунелі дотепер залишаються темою для історичних досліджень. Це цікаві моменти життя та архітектури полюбляють туристи та місцеві мешканці.
Легенди масонського підземелля
У Дніпрі існує “Диявольський будинок”, який у минулому був прибутковим будинком. Його побудував Олександр Івановський у XIX столітті й саме там за переказами були масонські зібрання. Господар так хвилювався за своє майно, що вирішив захистити його модним на той час способом — зачаклувавши дім. Існує легенда, що під цим будинком є масонські підземелля. Таємничі ходи протяглися від палацу Потьомкіна, який розміщений у парку імені Тараса Шевченка, та вели до Спасо-Преображенського собору, лікарні імені Мечнікова та ще до кількох забудов на вулиці Старокозацькій.
Під час забудови власник облаштував підземну залу до якої йшли таємні ходи. Як вважалось, у цих залах повинні були проходити певні масонські ритуали. Під будівлею був підземний хід, завдяки якому, можна було піднятись на гору, до парку, і спуститись у нижню частину міста до тогочасного готелю “Пальміра” — ще одне місце збору масонів.
Можливо ходи справді існують, бо про них писав у своїх нотатках Дмитро Яворницький. Звісно, немає точних документальних підтверджень таких історій, але міські легенди розповідають, що там заховані скарби, які захищали отруйними пастками, через які загинув один з масонів.
Тунель річкового порту та підземна річка
У місті також знаходили тунелі поблизу річкового порту. Як виявилось, він споруджений у 70-х роках XX століття. Об’єкт у минулому забезпечував зручний підхід до човникової станції, яка була на березі річки. Попри зміни, що відбувались у місті, тунель під Набережною Заводською залишився незмінним. Дослідники робили припущення, що різні підземні ходи колись використовувались, щоб транспортувати товар. Також там можливо у період Другої світової війни було бомбосховище.
Також існує історія, що у 80-ті роки XX століття будівельному підприємству було завдання на ремонт ходу, який був під Дніпром, а там проходив важливий кабель. На лівому березі Дніпра будівельники спустилися у люк, що вів у довгий тунель. Хід був високим та викладений зі старих цеглин та каменю.
Також під землею у Дніпрі протікає підземна річка Жабокряч. Ще на початку XIX століття її “сховали” під землю, бо вона заважала розбудові Дніпра (колишнього Катеринослава) постійними підтопленнями. У сучасності підземну річку досліджують дигери, які знають, що тунель з водою дуже забруднений. Там навіть знаходили старовинну цеглу та всілякі предмети. Маленьку частину цієї річки можна побачити на вулиці Святослава Хороброго, у місці, яке називають “Висока балка”.
Цікаві згадки
Варто також згадати про те, що підземні ходи колись рятували військових. У рік окупації Дніпра (тоді ще Дніпропетровськ), радянські військові, що залишились у тилу ворога для здійснення підривної діяльності, повинні були швидко втікати з міста. Один місцевий дід згодився провести їх підземними тунелями, але з умовою, щоб вояки закрили очі хусткою.
Вони опинились у тунелі під річкою з вогкими стінами. Хід наполовину був залитий водою, але вояки побачили ящики зі срібним та золоченим начинням, старовинні обладунки, які дід не дозволив чіпати. Так солдати пройшли тунелем берега Дніпра та сіли у човен. Таких історій, легенд стосовно таємних ходів Дніпра досить багато, але всі вони лишились в історії міста.
Таємні ходи досі залишаються малодослідженими повністю, бо до них складно дістатись та й існує небезпека обвалів. Факти та легенди про підземні тунелі Дніпра дуже тісно переплітаються, завдяки чому формують унікальний образ Дніпра.
