За офіційною статистикою 50 000 000 людей у світі страждають на епілепсію, з них 100 000 припадає на Україну. Медики відзначають, що ця цифра далеко не повна, бо більшість людей намагаються приховати свій діагноз. Щороку гине кілька тисяч таких пацієнтів через асфіксію, черепно-мозкові травми, інфаркти, які спричиняють напади хвороби. Чимало проблем рідним завдають також хворі на аутизм, в Україні таких близько 2500. Далі на dnepr-future.
А у світі осіб із різними видами ментальних розладів налічується майже 800 мільйонів. Вилікувати пацієнтів з такими діагнозами нереально, але полегшити їхній стан і гарантувати безпеку – цілком можливо. У цьому переконав українців винахід дніпрянина Сергія Ганжі. Він заснував команду, яка створила стартап “AI Impulsar”, який вже оцінили не лише українські покупці.
Що стало поштовхом?
Сергій Ганжа здобув вищу освіту, пов’язану із програмуванням, працював у солідній компанії і навіть не замислювався над такою проблемою, як епілепсія. Доки не дізнався, що такий діагноз у дружини друга, і вона старанно приховує його, щоб не втратити роботу. Допомагають у тому ліки, але розраховувати тільки на них теж досить ризиковано. Коли Сергій почав шукати спосіб, який допоміг би заздалегідь запобігти наближенню нападу, то переконався, що на медичному ринку є лише американський “розумний” годинник фірми “Empatica Embrace”. Але привезти його нереально, бо в Україні немає сертифікації, крім того, це не медичний пристрій, щоб отримати дозвіл.
Другим поштовхом до створення стартапу для Сергія стала хвороба сина, у якого лікарі діагностували аутизм. Хлопчина обдарований, ходив до музичної школи, грав на 2 музичних інструментах, вивчав мови, але у повсякденному житті був зовсім безпорадним. Хоча епілепсія та аутизм – різні розлади організму, деякі процеси у них схожі. Тому Ганжа дійшов висновку, що цілком реально розробити й прилад, який допоміг би розв’язати проблему таких хворих хоча б частково.
Особливості захворювань
Протягом пів року винахідник вивчав медичну літературу, радився з фахівцями. Сергій відкрив для себе, що діагностують декілька видів епілепсії, спровокувати приступ може будь-яка подія, як сумна, так і радісна. Кожен організм готується до кризового стану по-різному: від тижня до 15 хвилин, таку інформацію оприлюднив Массачусетський інститут. Люди з аутизмом теж здатні накопичувати емоційні хвилювання, що виливаються потім у напад агресії чи психозу. У медиків схема відпрацьована роками. Якщо стався напад, людину госпіталізують, знімають енцефалограму, вивчають, яка частина мозку уражена, підбирають ліки. Але для Сергія важливо було сформувати пристрій, який допоміг би попередити приступ, а не лікувати.
Нюанси винаходу
Так з’явився штучний інтелект Impulsar, який виявляв ймовірний момент кризи, відображав прогноз на смартфоні у вигляді інфографіки. Ще передавав координати місцеперебування хворого родичам, у додатку була передбачена можливість створити екстрені контакти. Розробники врахували масштабування на всі 120 видів епілепсії з постійним оновленням та покращенням якості аналізу даних, інтеграцію з системою “eHealth”.
Прилад з датчиками на руці та мобільний додаток на смартфоні постійно передавали дані щодо стану тіла хворого штучному інтелекту. Той аналізував інформацію, моніторив 25 факторів фізичної та соціальної активності пацієнта, виявляв аномальні реакції чи близький кризовий стан. Датчики фіксували активність шкіри, частоту пульса, активність, і внаслідок спільної роботи приладів стало реальним спрогнозувати періодичність нападів і навіть визначити їхні подразники.
Щодо приладу, то команда починала з китайських фітнес-трекерів з 2 датчиками: частоти серцевих скорочень та активності шкіри. Навіть вже домовилися з китайським заводом на першу партію таких смартбраслетів. Але виявилося, що вони не забезпечують якісний сигнал, тому довелося повернутися до створення власного прототипу. Клієнти могли придбати такий пристрій або приєднати софт до інших фітнес-трекерів, якщо такі у них вже були. Це стало необхідним, адже у додатку фіксувалася вся метрика пацієнта.
Визнання й досягнення
Першою спробою “вийти на люди” став для команди Сергія хакатон “DeHack” у 2017 році, де посіли 1 місце. Через рік вже було 3 місце на “Vernadsky Challenge”. Так стартап отримав першу інвестицію для розвитку ідеї у розмірі 1500 євро. У 2018 році Сергій та його колеги вже взяли участь у конкурсі технологій “Vernadsky Challenge” від компанії “Ноосфера”, де посіли 3 місце й отримали грант на 400 000 гривень. Наймати за ці гроші нових людей і виплачувати зарплату учасники не могли, тому вирішили витратити грант на створення лабораторії у Дніпрі й на тестування прототипів. Ще сформували фокус-групу для перевірки бета-версії пристрою.
Потім був ще один вагомий грант – від Українського фонду стартапів на 25 000 доларів. Ці кошти витратили на створення MVP. Сергій Ганжа не втомлювався презентувати пристрій команди, так вони стали фіналістами “The Global Cleantech Innovation Programme for SMEs in Ukraine”, “Kyiv Tech Hub” від Polish. На початку 2020 років “AI Impulsar” утримували та розвивали за гранти та за власні кошти. Засновник Сергій Ганжа зазначив, що учасники команди займалися аутсорсом, а потім реінвестували у себе те, що заробили. Інвестували понад 52 000 доларів.
У команді зібралося 9 ентузіастів: інженери, маркетологи, лікарі-психіатри, невропатолог, є й математик-аналітик, який взяв на себе нанотехнології. Засновників разом із Сергієм Ганжею четверо. Сайт, де можна ознайомитися з приладом, нескладно відшукати в інтернеті. Авторам проєкту вже вдалося підписати меморандуми щодо співпраці у Литві, Німеччині та США, дистриб’ютори погодилися продавати ПЗ та пристрій українців. Є можливість робити це через страхові компанії чи центри догляду за хворими епілепсією принаймні ці варіанти винахідники з Дніпра також враховують.