Палац культури «Машинобудівників» — один зі знакових символів Чечелівського району Дніпра, що об’єднує архітектурну та творчу спадщину. За десятиліття роботи він став місцем, де народжувалися таланти, проходили визначні мистецькі події та формувалася культурна пам’ять громади. У сучасному контексті саме завдяки ентузіастам і відданим глядачам заклад продовжує підтримувати свої традиції. Далі на dnepr-future.
Історія заснування та розвитку ПК «Машинобудівників»
Палац культури «Машинобудівників» у Дніпропетровську був побудований у 1956 році за проєктом архітектора В. С. Георгієвського. Він став втіленням пізнього сталінського ампіру, який поєднував монументальність і декоративну пишність, поки не поступився стриманішим підходам часів Микити Хрущова. Центральним простором будівлі є простора глядацька зала на тисячу місць, спроєктована для великих культурних подій, концертів і масових зібрань заводської громади. Проте її справжньою окрасою є скульптурна композиція на фасаді. Жінка з книгою — уособлення освіти й культури, чоловік, рука якого спрямована у бік заводських корпусів, — образ трудівника, чиє життя нерозривно пов’язане з виробництвом. Перед ними — ліра, знак художнього розкриття.
У перші десятиліття існування ПК «Машинобудівників» став справжнім центром творчості. У ньому діяла художня студія Семена Шила, читальний зал на чолі з Марією Мільковою, циркова студія Юрія Гурміна та драматичний гурток Дмитра Бразинського. Водночас хорова капела «Світанок» Андрія Гетьмана та духовий оркестр Йосипа Палеєва стали окрасою культурних програм заводу. Саме ці колективи формували творчу атмосферу палацу й визначали рівень культурних заходів підприємства.
Незабаром поруч з ПК «Машинобудівників» розташувався бюст видатного керівника Південного машинобудівного заводу Олександра Макарова. Пам’ятник відкрили у 1981 році, коли він був відзначений другою Золотою Зіркою Героя Соціалістичної Праці — почесною нагородою, яка надавала право на встановлення пам’ятника ще за життя. Після його смерті у 1999 році площу перед палацом також назвали на його честь, увічнивши внесок Олександра Макарова у розвиток заводу й міста.
У 1990-х роках ПК «Машинобудівників» пережив, як і вся країна, непростий період трансформацій. Тоді символом творчого прориву виявився хореографічний ансамбль «Радість». У 1991 році він став лауреатом престижного міжнародного фестивалю «Les Sacres du Folklore» у Реймсі, Франція. Водночас у 1996 році у палаці з’явилися нові творчі сили — вокальні ансамблі «Лідія» під керівництвом Юрія Матусевича та «Рябінушка» під керівництвом Володимира Тіпера. А у 1999 році він став місцем проведення Всеукраїнського огляду народної творчості під патронатом президента Леоніда Кучми.
Минуло кілька десятиліть, перш ніж ПК «Машинобудівників» знову пережив важливий етап оновлення. Попри складні воєнні умови та хронічний брак фінансування, у ньому завершили капітальний ремонт сцени наприкінці 2022 року. Для багатьох мешканців Чечелівського району це стало справжньою подією, адже важко пригадати, коли востаннє її ремонтували настільки ґрунтовно. За тривалий час експлуатації дошки зносилися, місцями прогнили, поверхня втратила рівність. Ремонтні роботи передбачали повну заміну непридатних елементів настилу, усунення технічних дефектів і оновлення покриття. Завдяки цим роботам сцена отримала нове життя і стала безпечною та зручною для артистів.
Визнання та значення ПК «Машинобудівників»
Як найбільша будівля суспільно-культурного призначення на вулиці Робочій, ПК «Машинобудівників» став домінантою району та важливим архітектурним орієнтиром. У різні часи тут діяли суднобудівний, авіамодельний, гімнастичний, танцювальний, вокальний та багато інших гуртків. Заклад став місцем, де протягом десятиліть проходили новорічні вистави, святкові події, урочистості, творчі зустрічі та конкурси. Його сцену прикрашали як українські виконавці, серед яких Ада Роговцева, Руслана Писанка та Ніна Кірсо, так і відомі міжнародні артисти, серед яких The Beatles, Enigma, Удо Діркшнайдер, Дан Балан та Адольфо Себастьяні.
